Німеччина відправить тисячі своїх військових до російського кордону
Джерело: SkyNews
Німецька бригада з приблизно 4800 армійців, дислокована вздовж литовсько-російського кордону, буде боєздатна у 2027 році, заявили міністри оборон.
Угода між Німеччиною та Литвою ознаменує першу постійну дислокацію німецьких військ з часів Другої світової війни.
Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус порівняв “історичну” угоду із розміщенням союзних військ у Західній Німеччині, які направили для захисту Західної Європи у разі нападу СРСР під час холодної війни.
Східний фланг тепер перемістився на схід, і це обов’язок Німеччини захищати його, – наголосив Пісторіус.
Більшість військових прибудуть у 2025 та 2026 роках, де їм та їхнім родинам запропонують “привабливі умови”, зокрема німецькі школи, житло та авіасполучення.
Швидкість проєкту чітко показує, що Німеччина розуміє нову реальність безпеки, – додав міністр оборони.
Німеччина вже очолює багатонаціональну бойову групу НАТО в Литві чисельністю близько 1000 військовослужбовців, яку інтегрують до бригади.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року НАТО пообіцяла посилити свою присутність на східному кордоні Альянсу.
Раніше американський аналітичний центр попередив, що Володимир Путін готує Росію до “потенційної великомасштабної війни із застосуванням озброєнь проти НАТО”.
Зауважимо, слова Володимира Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні в НАТО, нагадують заяви Кремля наприкінці 2021 і на початку 2022 року про те, що РФ не планує нападати на Україну, поінформували в Інституті вивчення війни.
Аналітики проаналізували інтерв’ю Путіна російському держканалу “Россия 1” 17 грудня, де він погрожував Фінляндії і при цьому стверджував, що РФ не має наміру воювати з НАТО.
Стало відомо, що у 2024 році НАТО планує залучили на військові навчання понад 40 тисяч військовослужбовців. Спільні тренування стануть найбільшими з часів Холодної війни.
- Президент Росії Володимир Путін попередив про початок “проблем” із сусідньою Фінляндією після того, як країна приєдналася до Організації Північноатлантичного договору на початку цього року.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
- У НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
4 червня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним, під час якої закликав Кремль зробити крок заради досягнення миру в Україні та наголосив на важливості діалогу й гуманітарних зусиль, зокрема щодо обміну полоненими.
Глава Бюро національної безпеки Польщі Даріуш Луковський зауважив, що сума підтримки, котру Варшава надала Україні з початку повномасштабного вторгнення РФ, становить майже 5 мільярдів євро. Вирішальну частину підтримки надали у найкритичніший момент війни.
4 червня на засіданні у форматі “Рамштайн” партнери анонсували рекордну військову допомогу Україні. За словами глави українського оборонного відомства Рустема Умєрова, обсяги підтримки перевищать показники всіх попередніх років повномасштабної війни. Допомогу союзники сконцентрували на ППО, дронах, артилерії та інвестиціях в український ВПК.
Верховна Рада 4 червня підтримала законопроєкт №11495 про компенсації за невикористані відпустки для військовослужбовців.
4 червня президент США Дональд Трамп заявив, що провів телефонну розмову з главою Росії Володимиром Путіним тривалістю близько однієї години й 15 хвилин.