Данія погодила виділення 12 млн євро для розвитку кіберзахисту українських військових
Джерело: Міноборони Данії
У середу, 24 січня, Данія оголосила про надання фінансової допомоги Україні у розмірі понад 12 мільйонів євро для розвитку кіберстійкості систем Збройних Сил і Міністерства оборони. Допомогу нададуть в межах ІТ-коаліції.
Данське відомство зауважило, що кібератаки є неодмінною частиною війни Росії в Україні, де “РФ намагається послабити здатність України захистити себе за допомогою кібератак”.
У межах нової зустрічі формату “Рамштайн” 23 січня Данія та інші країни-учасниці ІТ-коаліції підписали домовленість про співпрацю, визначивши внески кожної країни.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив, що Данія вже раніше виділяла допомогу для підвищення захисту найважливішої ІТ-інфраструктури України.
“Це природно, що ми робимо внесок у підтримку України в тій сфері, де ми вже активно працюємо”, – додав міністр.
У коаліції також беруть участь Естонія, Люксембург, Ісландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди та Україна. Наразі фінансові внески в коаліцію здійснили Данія, Естонія та Люксембург.
- 23 січня розпочалося вісімнадцяте засідання Контактної групи з оборони України, присвячене довгостроковим оборонним потребам ЗСУ. Голова Пентагону Ллойд Остін відкрив засідання у форматі “Рамштайн”, виголосивши вступне слово, у якому закликав союзників “копати глибше” для озброєння України у повномасштабній війні проти РФ.
Російські війська знову завдали удару по одній із теплоелектростанцій ДТЕК.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 7 листопада. Загалом від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень.
На фронті загинув військовослужбовець Антон Бондаренко, який раніше працював фіксером для журналістів французьких телеканалів TF1 та LCI під час їхніх поїздок в Україну.
Якщо Європа не змінить власну стратегію щодо України й радикально не посилить тиск на Росію, війна може стати “безкінечною”, а країна, що зазнала нападу, поступово втратить території, попередив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
У російської компанії “Лукойл”, проти якої США запровадили блокувальні санкції, виникли проблеми в Азербайджані, де вона використовувала порт Баку для відправлення нафти з двох родовищ на шельфі Каспійського моря.