«Або працюй, або служи»: у ФРН вимагають скасувати виплати військовозобов’язаним українцям
Джерело: Bild
Представники партії “Християнсько-соціальний союз” обурені тим, що станом на сьогодні більш як 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують у Німеччині соціальні виплати на загальну суму близько 1,3 млрд євро на рік. Переселенців закликали або повертатися та вступати до війська, або працювати.
Зокрема експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр вимагає припинити ці виплати.
Необхідно покласти край отриманню соціальної допомоги українськими чоловіками призовного віку. Якщо майже 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку – щось тут не так. Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні, – зазначив політик.
З початку повномасштабної війни до Німеччини виїхало 304 144 українських чоловіків призовного віку. З них 150 660 досі отримують соцдопомогу як переселенці. Середній розмір соцвиплат станом на березень становив 882 євро на місяць. Відтак, загальна сума соціальних виплат для українців призовного віку становить 1,328 млрд євро на рік. До цієї суми входять як базові виплати, так і витрати держави на житло та додаткові потреби.
Втім, українське посольство в Німеччині не визнає ситуацію проблемною.
Було б неправильним звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або в ухиленні від мобілізації. Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Для виїзду потрібні відповідні документи. Значна частина чоловіків у Німеччині перебуває там на законних підставах і зареєстрована у системі військового обліку, – зазначили дипломати у коментарі для німецького видання.
Зауважимо, раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що гроші, які мали б піти на соціальні виплати українським біженцям у Німеччині, слід віддавати Україні.
Про цю ідею він розповів на зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Сікорський вважає, що соцвиплати можуть заохочувати українців залишатись у Німеччині.
Я запропонував йому, що допомогу, яку отримують українські біженці, – а це може становити до 1200 євро на місяць – краще було б передати безпосередньо Україні. Недобре, що існує фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки воювали на фронті, а жінки відновлювали податкову базу, – зазначив Сікорський.
Тоді як міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер виступив із пропозицією запровадити для українських біженців окремий правовий статус, який дозволить знизити витрати на соціальні виплати та сприяти залученню біженців на ринок праці.
Варто додати, що витрати на допомогу для біженців та мігрантів у Німеччині стрімко зростають. Якщо у 2021 році на підтримку цієї категорії населення виділили 5,9 млрд євро, то минулого року сума становила вже 12,2 млрд євро — понад чверть усіх витрат на допомогу з безробіття (42,6 млрд євро).
- Населення України з початку повномасштабного вторгнення Росії скоротилося на 10 мільйонів, або приблизно на чверть. Це пов’язано з еміграцією, падінням народжуваності та втратами на війні.
- Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
- У вересні Національний банк України опублікував щомісячний огляд. Там згадано, зокрема, що з початку 2024 року Україну покинули ще 400 тисяч людей.
- У вересні до Німеччини в’їхала рекордна кількість нелегальних мігрантів, поліція зафіксувала понад 21 тисячу осіб.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.