Адвокат Дмитрука вважає, що на нардепів не поширюється заборона на виїзд за кордон
Джерело: Букви
29 серпня у Печерському районному суді міста Києва обирають запобіжний захід народному депутату Артему Дмитруку, котрий нещодавно незаконно виїхав за кордон.
Представники Букв перебувають у залі суду.
Спершу адвокат Віталій Заперченко, поскаржився, що йому та клієнту “не відомо жодних відомостей щодо кримінального провадження, зокрема його номеру”.
Будь-які відомості про вчинення щодо Дмитрука будь-яких процесуальних рішень ми отримували зі ЗМІ, зокрема з сайту Офісу генпрокурора. Там було розміщено повідомлення про виклик на проведення процесуальних дій на 10:00 29 серпня, але щодо яких процесуальних дій, з яких питань, по якому провадженню — не повідомили.
Після чого, сторона захисту констатувала, посилаючись на часові відмітки у документах, що “за місцем роботи” документ чи повістка, чи повідомлення про підозру не надходило. Відтак, зауважується, що прокурорами та слідчими не було вжито усіх можливих та необхідних заходів для належного вручення повідомлення про підозру у способи, передбачені законодавством, що “є підставою для відмови у розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу”.
* Додамо, у КПК України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. З аналізу положень статей 276–278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
- Неналежний суб’єкт складення та вручення повідомлення про підозру
- Порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру
- Необґрунтованість підозри
Окрім цього, захисник нардепа акцентував на формулюванні прокурора у процесуальних документах, де вказується, що “Дмитрук вже є винним”, тоді як “вину чи невинуватість особи суд має вирішувати виключно вироком”. Тож адвокат додав, що так прокуратура вже висловлює “негативне ставлення” до фігуранта справи.
Щобільше, було проведення засідання РНБО, на якому постановили притягнути Дмитрука до відповідальності всіма наявними методами, що, як стверджує мій клієнт, вказує на упереджене ставлення до нього, – наголосив він.
Також Заперченко поінформував, що Дмитрук уповноважив його прибути на виклик до ДБР, як його захисника, та надати відповідну заяву про те, що він не може з’явитися на проведення слідчих дій у зв’язку з тим, що “є реальна безпека загроза життю безпосередньо йому та членам його родини”, що адвокат назвав “об’єктивною причиною”.
До повідомлення про підозру стосовно нього (ред. – Дмитрука) здійснювалися відповідні публікації з погрозами щодо позбавлення життя. Він звернувся з відповідними заявами до Шевченківського суду, – повідомив Заперченко.
Тоді як щодо незаконного перетину кордону, сторона захисту вважає, що нардеп мав право вільно перетинати кордон.
Значить, прокурор зазначив про якісь обставини, що йому там щось відомо… Але, Ваша честь, будь-які відомості він (прокурор – ред.) не зазначив. Тоді як відповідно до ч.2 ст. 26 Закону “Про статус народного депутата”, його повноваження, конституційні права та свободи не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Ст. 33 Конституції передбачено, що кодному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місце проживання, право вільно залишати країну, за винятком обмежень, встановлених законом. Керуючись вказаними нормами закону, Дмитрук мав право вільно перетинати державний кордон України, – заявив Заперченко.
Стосовно Дмитрука здійснювалось два кримінальні провадження, їх об’єднали в одне (від 28.08).
Зауважимо, ДБР оголосило в міжнародний розшук Дмитрука, якого підозрюють у серії нападів на громадян.
Як повідомив Генеральний прокурор 25 серпня 2024 року, народному депутату України висунуто підозру у вчиненні низки злочинів. Серед них – напади на громадян і правоохоронців, замах на викрадення вогнепальної зброї тощо.
За даними слідства ДБР, під час перебування в Одесі підозрюваний разом зі спільниками напав на співробітника правоохоронного органу, який виконував свої службові обов’язки. Під час нападу депутат умисно завдав правоохоронцю тілесних ушкоджень і намагався викрасти його зброю.
В іншому інциденті, що стався в Києві, між депутатом і громадянином виникла суперечка, під час якої депутат завдав чоловіку кількох ударів, зокрема в голову. Внаслідок цього потерпілому було спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, що підтверджено висновком експерта.
Народного депутата підозрюють у скоєнні таких злочинів:
- умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу групою осіб у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України);
- викрадення вогнепальної зброї групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України);
- умисне заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК України);
- грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (ч. 1 ст. 296 КК України).
Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора України.
Контекст
Генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві.
Зокрема підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи з групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу. Він умисно заподіяв правоохоронцю тілесних ушкоджень та намагався викрасти у нього зброю.
Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки завдав військовому декількох ударів, зокрема, у ділянку голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Своєю чергою, УП інформувала, що народний депутат Артем Дмитрук, який в Україні захищав церкву Московського патріархату, вже виїхав за кордон.
Нардеп незаконно покинув територію України у суботу, 24 серпня. Того ж дня він залишив територію Молдови і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію (рейс о 17:40 “Кишинів – Рим”).
Журналісти намагалися зв’язатися із Дмитруком, але його мобільний номер телефону більше не обслуговується.
24 серпня Дмитрук у Телеграм заявив, що його планують затримати, і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки.
Раніше ми повідомляли, що Генеральний прокурор Андрій Костін зареєстрував кримінальні провадження проти народних депутатів Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які брали участь у бійці в Києві.
Також нагадаємо, серед тих, хто відмовився підтримати законопроєкт про заборону УПЦ МП, майже всі представники депутатських груп “Відновлення України” та “Платформи за життя та мир”. Серед них, наприклад, Юрій Бойко – народний депутат України, який неодноразово заявляв про утиски УПЦ МП. Нещодавно в мережі з’явилось відео, де він російською мовою закликає владу “бути милосердною до священників УПЦ МП”.
У переліку також є Артем Дмитрук – обраний від “Слуги народу”, а зараз – позафракційний народний депутат України, розслідування щодо якого нещодавно опублікувало видання Bihus.Info. У ньому йдеться, що Артем Дмитрик співпрацює зі священником УПЦ МП Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у низці злочинів проти України.
- Міністр внутрішніх справ Молдови Адріан Ефрос пояснив, чому депутату Верховної Ради Артему Дмитруку дозволили в’їхати до країни. За його словами, Дмитрук перетнув молдовський кордон як звичайний громадянин, не заявляючи про свій статус народного депутата України.
Президент Польщі Анджей Дуда навмисно не з’явився на груповому фото з іншими лідерами під час кліматичного саміту в Баку. Глава держави не захотів фотографуватися з білоруським лідером Олександром Лукашенком.
Заступник голови МЗС Леонід Тимченко повідомив, що в Україні станом на 12 листопада офіційно зареєстровані 53 868 осіб, котрі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 156 бойових зіткнень.
Російський президент Володимир Путін відмовився відвідувати саміт G20 у Бразилії 18-19 листопада, заявив російський посол Марат Бєрдиєв.
12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.