Афганські жінки змушені повертатися додому після скорочення фінансування USAID

Джерело: BBC

Понад 80 афганських жінок, які втекли від режиму “Талібану” та навчалися в Омані, опинилися під загрозою примусового повернення до Афганістану після припинення фінансування їхніх стипендій Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Як зазначається, студентки навчалися за програмою Women’s Scholarship Endowment (WSE), започаткованою у 2018 році для підтримки жінок у галузях науки, технологій, інженерії й математики (STEM). Програма давала можливість здобути освіту у сферах, на які “Талібан” наклав заборону для жінок.

Спершу багато з них продовжували навчання в афганських університетах, аж поки в грудні 2022 року таліби повністю заборонили жінкам здобувати вищу освіту. У вересні 2023 року вони втекли до Пакистану, а пізніше, за сприяння USAID, отримали візи й прибули до Оману наприкінці 2024 року.

Однак через зупинку фінансування студентки отримали повідомлення про скасування стипендій і підготовку до повернення в Афганістан.

В електронних листах, надісланих 82 дівчинам, визнано, що ця новина “глибоко розчаровує і є тривожною”. У них також йдеться, що агентство організує їхню поїздку назад до Афганістану, що викликало серед них паніку.

“Нам потрібен негайний захист, фінансова допомога й можливість переселення в безпечну країну, де ми зможемо продовжити навчання”, – прокоментувала одна зі студенток.

Жінки закликають міжнародну спільноту втрутитися й допомогти уникнути повернення до країни, де вони можуть втратити право на освіту й зазнати репресій.

“Якщо нас відправлять назад, на нас чекатимуть суворі наслідки. Це означатиме втрату всіх наших мрій. Ми не зможемо навчатися, а наші сім’ї можуть змусити нас вийти заміж. Багатьом із нас також загрожує особиста небезпека через нашу минулу діяльність й активізм”, – резюмувала ще одна студентка.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України. 

Національна портретна галерея у Вашингтоні оновила експозицію, присвячену Дональду Трампу. З опису до портрета зникли будь-які згадки про два імпічменти та штурм Капітолія, що викликало дискусії щодо політичного тиску на культурні установи.

Швеція витратить 15 мільярдів шведських крон (1,6 мільярда доларів) на протиповітряну оборону, спрямовану, переважно на захист цивільного населення та цивільної інфраструктури.

Більшість країн ЄС проголосували за підписання угоди про вільну торгівлю з провідними державами Латинської Америки. Цей крок дозволить створити найбільший у світі торгівельний простір, що охопить близько 700 мільйонів споживачів.