Археологи виявили у Помпеях кімнати, де жили раби

Джерело: ANSA

Італійським археологам вдалося знайти елементи життя рабів, яких утримували давньоримські багатії у своїх розкішних будинках у Помпеях.

Як розповіли у виданні, у римській віллі Чивіта-Джуліана, приблизно за 600 метрів від стін стародавніх Помпеїв, знайдено “меблі” в кімнаті, призначеній для рабів.

Фото: ANSA

Виявилося, що знахідкам майже 2 000 років і виготовлені вони, за даними італійського Мінкульту, з використанням техніки зліпків, яка застосовувалася лише в Помпеях та поблизу них.

Меблі й текстиль, а разом і тіла багатьох жертв виверження 79 року нашої ери були накриті пірокластичною хмарою, яка потім перетворилася на тверду землю. Своєю чергою, розкладена органічна речовина залишила порожнину в землі.

Відтак, відбиток, заповнений гіпсом, розкрив свій первинний вигляд.

Міністр культури Дженнаро Санджуліано залишився задоволений новою знахідкою.

“Те, що було реконструйовано, вказує на необхідність продовження наукових досліджень у місці, яке було відвойоване від пограбування та незаконної торгівлі археологічними цінностями”, – наголосив він.

ДОВІДКОВО. Італійське місто Помпеї було повністю поховане під шаром лави та попелу під час виверження Везувію в 79 році н.е.

Франція не дозволила Ізраїлю використовувати повітряний простір для транспортування американського озброєння, призначеного для використання в операції проти Ірану, повідомили поінформовані джерела та дипломат однієї із західних країн.

Віцеміністр оборони Литви Томас Годляускас заявив, що Україна має інформувати країни Балтії про безпілотники, які збиваються з курсу.

Підозрюваний у гучному вбивстві Андрія Портнова офіційно відхилив пропозицію юридичної та консульської підтримки з боку України.

Стримінговий сервіс Netflix готує новий серіал про стосунки мексиканських митців Фріди Кало та Дієго Рівери.

Після початку повномасштабної війни український культурний простір почав стрімко змінюватися – від перейменування інституцій до перегляду репертуарів і мовної політики театрів. Однак за цими зовнішніми змінами стоїть глибше питання: чи справді українська культура відійшла від пострадянських практик, чи лише частково їх переосмислює?