Байден може накласти вето на рішення Конгресу розділити допомогу Ізраїлю та Україні
Джерело: брифінг координатора стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джона Кірбі
31 жовтня координатор стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки США Джон Кірбі припустив, що глава Сполучених Штатів Америки Джо Байден може накласти вето на рішення Конгресу у разі, якщо законодавці погодять виділення коштів Ізраїлю окремо від України.
Як зауважив Кірбі, надання допомоги Ізраїлю без України не відповідає “інтересам національної безпеки США”.
Ми досить чітко дали зрозуміти, наскільки глибоке занепокоєння викликає законопроєкт республіканців і наскільки він не відповідає нашим потребам у національній безпеці. Президент ніколи не зробить нічого, що не відповідає нашим ключовим потребам у сфері нацбезпеки, – зауважив він.
Зауважимо, Білий дім 20 жовтня попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США.
Одначе, нещодавно новий спікер Палати представників Майк Джонсон вніс законопроєкт щодо надання Ізраїлю допомоги на суму 14,3 млрд доларів. У пакеті не передбачено об’єднання з підтримкою України.
Тож вже 31 жовтня держсекретар Ентоні Блінкен та міністр оборони Ллойд Остін закликали законодавців США погодити спільний пакет підтримки для України та Ізраїлю на слуханнях у Конгресі.
- Новообраний спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що допомога для України та Ізраїлю може розглядатися окремо, а не одним пакетом, як запропонував Білий дім.
- У Сенаті США погрожують відхили або змінити запит президента Сполучених Штатів Джо Байдена щодо надання 106 млрд доларів для фінансування безпеки. Частина цих коштів призначена для допомоги Україні.
- Згідно з результатами опитування, у середньому 78% українців заявили, що вважають президента напряму відповідальним за корупцію в уряді та воєнних адміністраціях. Здебільшого люди старшого віку більш вимогливі до глави держави, ніж молодь.
17 лютого, після зустрічі в Парижі, Генеральний секретар Марк Рютте повідомив, що країни ЄС висловили готовність реалізувати безпекові гарантії Україні.
17 лютого президент Володимир Зеленський поінформував про результати розмови з главою Франції Емманюелем Макроном, котрий провів терміновий саміт європейських країн у Парижі для обговорення ситуації в Європі після дзвінка Трампа до Путіна та виступу віцепрезидента США Венса на Мюнхенській безпековій конференції.
Лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію н афронті станом на 22:00 17 лютого. Загалом, від початку цієї доби відбулося 122 бойових зіткнення.
Пізно ввечері 17 лютого мер Києва Віталій Кличко повідомив, що під час відбиття нальоту російських БпЛА у Святошинському районі столиці спалахнула пожежа на території промислового підприємства.