Байден попросить у Конгресу 100 мільярдів доларів допомоги Україні та Ізраїлю – Bloomberg
Джерело: Bloomberg з посиланням на джерела
Президент США Джо Байден розглядає додатковий запит у розмірі приблизно 100 мільярдів доларів, який включатиме оборонну допомогу Ізраїлю та Україні разом із фінансуванням безпеки кордону та допомогою країнам Індо-Тихоокеанського регіону, включаючи Тайвань.
Байден пообіцяв підтримати Ізраїль після смертоносної атаки, скоєної на початку цього місяця ХАМАСом, угрупованням, визнаним США та ЄС терористичною організацією. Допомога Ізраїлю користується широкою двопартійною підтримкою в Конгресі США.
Водночас допомога Україні вже не так активно підтримується республіканцями. Раніше цього місяця група законодавців, які підтримують додаткову допомогу Києву, запропонувала адміністрації розробити спільний пакет допомоги Ізраїлю та Україні в надії подолати спротив республіканців.
Рішення включити фінансування охорони кордону в пакет також спрямоване на те, щоб заручитися підтримкою республіканців у Конгресі, які вже давно пов’язують додаткову іноземну допомогу з розв’язанням проблеми напливу мігрантів у США.
Особа, знайома зі зусиллями адміністрації щодо координації запиту, сказала, що деталі пакета все ще опрацьовуються, і підкреслила, що сума покриватиме цілий фінансовий рік.
Попередній запит Білого дому, який передбачав допомогу Україні на суму 24 мільярди доларів, охоплював лише тримісячний період.
Проте будь-який запит від Білого дому повинен буде чекати, поки законодавці Палати представників оберуть нового спікера після усунення Кевіна Маккарті з поста. Будь-який захід щодо витрат повинен спочатку розглянути Палата, але палата не може завершити жодну законодавчу роботу, доки республіканці не об’єднаються за новим спікером.
Сам обсяг і вимоги пакета, ймовірно, викликають опір у Палаті представників, де розбіжності Республіканської партії щодо скорочення витрат та іноземної допомоги зіграли в боротьбі спікерів.
Конгресмен Джим Джордан, провідний кандидат на посаду наступного спікера, скептично ставився до нової допомоги Україні, і консерватори в Палаті представників вимагали, щоб ізраїльський пакет не прив’язувався до подальшої допомоги Києву. Останніми днями Йорданія надавала суперечливі сигнали щодо України, зокрема припускаючи, що додаткова допомога повинна бути пов’язана з посиленням нагляду.
Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер у вівторок заявив, що очікує, що адміністрація надішле запит “до кінця цього тижня” і що він включатиме військову, дипломатичну, розвідувальну та гуманітарну допомогу для Ізраїлю.
“Ми хотіли б отримати додатковий пакет якомога швидше, тому що потреби великі як в Ізраїлі, так і в Україні”, — сказав він.
- У Білому домі повідомили, що вже наступного тижня президента Сполучених Штатів Джо Байден оголосить свій запит про додаткове фінансування США, зокрема й щодо допомоги Україні та Ізраїлю.
- За даними ЗМІ у Білому домі розглядають можливість об’єднання допомоги для України та Ізраїля в один законопроєкт, аби точно мати змогу фінансувати Київ у боротьбі з російським агресором.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.