Байден зустрінеться з Сі під час саміту у Перу
Джерело: The Washington Post
16 листопада глава США Джо Байден планує провести зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час глобального саміту у Перу. Це стане для Байдена останньою можливістю кинути виклик китайському президенту безпосередньо щодо хакерських атак, погроз проти Тайваню, порушень прав людини та підтримки вторгнення Росії в Україну.
Зустріч із Сі Цзіньпіном відбудеться у той момент, коли обраний 47-м президентом Дональд Трамп пообіцяв агресивніший підхід до Китаю, який включає значні тарифи на китайські товари.
Адміністрація Байдена повідомила, що на зустрічі очікується конфронтація з китайським лідером щодо цих питань, проте також заплановане обговорення шляхів відновлення та розвитку двосторонніх відносин, зокрема у військовій сфері. Байден прагне стабілізувати відносини з Китаєм, називаючи “найрезультативнішими у світі”, та закликає до здорової конкуренції, а не конфлікту.
Разом з тим, все ж головною темою зустрічі стане підтримка Китаєм оборонно-військової промисловості Росії, що викликає серйозне занепокоєння у Вашингтоні. Байден обоворить питання щодо санкцій проти Китаю, аби запобігти такій підтримці.
Додамо, у червні Сполучені Штати та Китай відновили напівофіційні переговори щодо ядерної зброї вперше за п’ять років, згідно з даними двох американських делегатів, які були присутні.
Американські співрозмовники висловили занепокоєння, що Китай може застосувати або погрожувати застосувати ядерну зброю, якщо зазнає поразки в конфлікті навколо Тайваню. Китайські представники запевнили американських колег, що не вдаватимуться до погроз.
Раніше колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР відреагували на заяву, закликавши “не підливати оливи у вогонь”.
Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.
Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.
- Посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.
- Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
- Високопосадовці США 12 квітня заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.