Байден зустрінеться з Сі під час саміту у Перу

Джерело: The Washington Post

16 листопада глава США Джо Байден планує провести зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час глобального саміту у Перу. Це стане для Байдена останньою можливістю кинути виклик китайському президенту безпосередньо щодо хакерських атак, погроз проти Тайваню, порушень прав людини та підтримки вторгнення Росії в Україну.

Зустріч із Сі Цзіньпіном відбудеться у той момент, коли обраний 47-м президентом Дональд Трамп пообіцяв агресивніший підхід до Китаю, який включає значні тарифи на китайські товари.

Адміністрація Байдена повідомила, що на зустрічі очікується конфронтація з китайським лідером щодо цих питань, проте також заплановане обговорення шляхів відновлення та розвитку двосторонніх відносин, зокрема у військовій сфері. Байден прагне стабілізувати відносини з Китаєм, називаючи “найрезультативнішими у світі”, та закликає до здорової конкуренції, а не конфлікту.

Разом з тим, все ж головною темою зустрічі стане підтримка Китаєм оборонно-військової промисловості Росії, що викликає серйозне занепокоєння у Вашингтоні. Байден обоворить питання щодо санкцій проти Китаю, аби запобігти такій підтримці.

Додамо, у червні Сполучені Штати та Китай відновили  напівофіційні переговори щодо ядерної зброї вперше за п’ять років, згідно з даними двох американських делегатів, які були присутні.

Американські співрозмовники висловили занепокоєння, що Китай може застосувати або погрожувати застосувати ядерну зброю, якщо зазнає поразки в конфлікті навколо Тайваню. Китайські представники запевнили американських колег, що не вдаватимуться до погроз.

Раніше колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР відреагували на заяву, закликавши “не підливати оливи у вогонь”.

Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.

Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.

  • Посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.
  • Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
  • Високопосадовці США 12 квітня заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.

Група американських сенаторів від Республіканської та Демократичної партій (шестеро республіканців і шестеро демократів) закликала президента США Дональда Трампа скасувати дизельну угоду з Росією, про яку глава Білого дому домовився з російським диктатором Володимиром Путіним.

Міжнародне агентство з атомної енергії направить місії на 19 електричних підстанцій, критично важливих для безпечної роботи українських атомних електростанцій. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга за результатами зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі у Варшаві.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо спрощення квартирного обліку для військовослужбовців. Військові та члени родин, котрі потребують поліпшення житлових умов, зможуть ставати на квартирний облік за місцем проходження служби без прив’язки до зареєстрованого чи задекларованого місця проживання.

США, як і раніше, надають розвіддані Україні, тоді як затримка попередження про удар по Києву у ніч на 13 жовтня була пов’язана з особливостями застосованої Росією зброї. Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на Варшавському безпековому форумі.

З початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія продала країнам Євросоюзу нафту та газ нібито на 320,7 млрд доларів. Принаймні про це заявив віцепрем’єр російського уряду Олександр Новак, відповідальний за енергетичний сектор.