Байден зустрінеться з Сі під час саміту у Перу
Джерело: The Washington Post
16 листопада глава США Джо Байден планує провести зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час глобального саміту у Перу. Це стане для Байдена останньою можливістю кинути виклик китайському президенту безпосередньо щодо хакерських атак, погроз проти Тайваню, порушень прав людини та підтримки вторгнення Росії в Україну.
Зустріч із Сі Цзіньпіном відбудеться у той момент, коли обраний 47-м президентом Дональд Трамп пообіцяв агресивніший підхід до Китаю, який включає значні тарифи на китайські товари.
Адміністрація Байдена повідомила, що на зустрічі очікується конфронтація з китайським лідером щодо цих питань, проте також заплановане обговорення шляхів відновлення та розвитку двосторонніх відносин, зокрема у військовій сфері. Байден прагне стабілізувати відносини з Китаєм, називаючи “найрезультативнішими у світі”, та закликає до здорової конкуренції, а не конфлікту.
Разом з тим, все ж головною темою зустрічі стане підтримка Китаєм оборонно-військової промисловості Росії, що викликає серйозне занепокоєння у Вашингтоні. Байден обоворить питання щодо санкцій проти Китаю, аби запобігти такій підтримці.
Додамо, у червні Сполучені Штати та Китай відновили напівофіційні переговори щодо ядерної зброї вперше за п’ять років, згідно з даними двох американських делегатів, які були присутні.
Американські співрозмовники висловили занепокоєння, що Китай може застосувати або погрожувати застосувати ядерну зброю, якщо зазнає поразки в конфлікті навколо Тайваню. Китайські представники запевнили американських колег, що не вдаватимуться до погроз.
Раніше колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР відреагували на заяву, закликавши “не підливати оливи у вогонь”.
Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.
Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.
- Посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.
- Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
- Високопосадовці США 12 квітня заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.