Байден зустрінеться з Сі під час саміту у Перу
Джерело: The Washington Post
16 листопада глава США Джо Байден планує провести зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном під час глобального саміту у Перу. Це стане для Байдена останньою можливістю кинути виклик китайському президенту безпосередньо щодо хакерських атак, погроз проти Тайваню, порушень прав людини та підтримки вторгнення Росії в Україну.
Зустріч із Сі Цзіньпіном відбудеться у той момент, коли обраний 47-м президентом Дональд Трамп пообіцяв агресивніший підхід до Китаю, який включає значні тарифи на китайські товари.
Адміністрація Байдена повідомила, що на зустрічі очікується конфронтація з китайським лідером щодо цих питань, проте також заплановане обговорення шляхів відновлення та розвитку двосторонніх відносин, зокрема у військовій сфері. Байден прагне стабілізувати відносини з Китаєм, називаючи “найрезультативнішими у світі”, та закликає до здорової конкуренції, а не конфлікту.
Разом з тим, все ж головною темою зустрічі стане підтримка Китаєм оборонно-військової промисловості Росії, що викликає серйозне занепокоєння у Вашингтоні. Байден обоворить питання щодо санкцій проти Китаю, аби запобігти такій підтримці.
Додамо, у червні Сполучені Штати та Китай відновили напівофіційні переговори щодо ядерної зброї вперше за п’ять років, згідно з даними двох американських делегатів, які були присутні.
Американські співрозмовники висловили занепокоєння, що Китай може застосувати або погрожувати застосувати ядерну зброю, якщо зазнає поразки в конфлікті навколо Тайваню. Китайські представники запевнили американських колег, що не вдаватимуться до погроз.
Раніше колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР відреагували на заяву, закликавши “не підливати оливи у вогонь”.
Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.
Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.
- Посол США в Пекіні Ніколас Бернс вважає, що Китай ніяк не дотримується нейтралітету у російсько-українській війні, натомість “фактично” став на бік Путіна.
- Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
- Високопосадовці США 12 квітня заявили, що Китай підтримує військові зусилля Росії в Україні, допомагаючи Москві нарощувати оборонне виробництво за допомогою великої кількості верстатів, мікроелектроніки, технологій безпілотників і крилатих ракет.
Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження, яким цього року додаткові спрямовує 3,1 млрд грн на закупівлю озброєння та військової техніки для потреб оборони. Кошти буде виокремлено шляхом перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на користь Міністерства оборони України.
Влада російських регіонів напередодні Нового року знову почала скасовувати або обмежувати святкові заходи у зв’язку з війною проти України. За винятком новорічних ялинок для дітей, більшість заходів скасували в Хакасії, Тиві, Башкортостані, Бурятії, Чувашії, Вологодській, Саратовській і Ленінградській областях, Краснодарському та Ставропольському краях.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що у ніч на 29 грудня Сили оборони України нібито випустили 91 безпілотник по резиденції Володимира Путіна у Новгородській області РФ.
Президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами на шляху зі США до Європи розповів про перебіг переговорів щодо так званого 20-пунктного мирного плану, позицію Росії, роль США та Європи, а також умови, за яких Україна готова рухатися до миру.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати намагаються переконати Росію погодитися на припинення вогню, яке необхідне для проведення референдуму в Україні. За словами глави держави, для організації такого голосування країні потрібен щонайменше двомісячний період без бойових дій.