Бельгія та Чехія закликають запровадити окремі санкції проти РФ за втручання у вибори ЄС

Джерело: Александр Де Кро/Х

Бельгія спільно з Чехією закликають до впровадження нових санкцій Європейського Союзу для протидії російському впливу на майбутні європейські вибори після того, як кілька країн виявили втручання, мовиться у відкритому листі до керівництва ЄС.

Александр Де Кр та Петр Фіала звернулися до глав Європейської ради, Європейської комісії та Європейського парламенту з закликом заснувати окремий санкційний режим щодо Росії за її втручання у демократичні процеси Євросоюзу.

За словами Де Кро, Брюссель і Прага мають серйозні підстави стверджувати, що Москва активно намагається вплинути на майбутні європейські вибори і зміцнити проросійську позицію в новому Європейському парламенті.

Такі спроби неприйнятні, і ми маємо зробити все, щоб захистити нашу демократію, — заявив прем’єр Бельгії.

Випадки проросійської дезінформації та втручання вже виявлені в кількох країнах ЄС. Зокрема, бельгійські служби безпеки розкрили мережу всередині Бельгії, яка включала грошові перекази, що частково відбувалися в Чехії.

У листі зазначається, що бельгійська розвідка виявила в країні проросійську агентурну мережу. Діяльність мережі була спрямована, зокрема, на розвиток співпраці між проросійськими політиками в Європейському парламенті, сприяння обранню проросійських кандидатів до Європарламенту, а також призначення осіб, які діють у межах цієї мережі, співробітниками євродепутатів.

Бельгія вказала на особливий ризик не лише для інституцій ЄС, а й для НАТО. Вибори до Європарламенту відбудуться 6-9 червня.

Настав правильний час встановити новий режим обмежувальних заходів, спрямованих на протидію російській шкідливій діяльності, — зазначили лідери.

Зауважимо, чеська спецслужба викрила пропагандистську мережу, яку фінансує Москва. За словами прем’єр-міністра Петри Фіала, група використовувала празький новинний сайт “Голос Європи” для поширення інформації, спрямованої на те, щоб перешкодити Європейському Союзу надавати допомогу Україні в боротьбі з російською агресією.

Раніше французька урядова агенція VIGINUM, котра спеціалізується на захисті від ворожого цифрового втручання, виявила мережу зі 193 російських сайтів, метою яких є поширення кремлівської пропаганди на Заході.

Нещодавно The Economist повідомили, що завдяки зміні керівника “комітетів особливого впливу”, Росії вдалося реабілітувати свою розвідку на світовій арені. Серед іншого видання акцентує на покращенні якості роботи й інших російських спецслужб.

Відтак, нині ФСБ, СВР і ГРУ займаються вербуванням росіян, які виїхали до Європи. Водночас наголошено, що особливо велику небезпеку ці особи несуть для Німеччини, адже кількість російських біженців там значно збільшилася після санкцій країн Балтії.

Читайте також: Росія отруює ЄС дезінформацією – Єврокомісія

Агентство додає, що російські спецслужби можуть займатися підготовкою до війни між РФ та НАТО. Серед підходів, крім крадіжки секретної інформації, може бути спроба погіршити стосунки між ЄС та США, підірвати допомогу Україні та спровокувати конфлікти серед учасників Альянсу.

16 жовтня голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко наголосив, що росіяни змінили тактику ударів по українській енергетичній інфраструктурі та намагаються поступово довести систему до знищення.

Сили оборони України звільнили від російських окупантів 182,8 кв. км території в Покровському районі Донецької області та зачистили 230,1 кв. км від ворожих диверсійно-розвідувальних груп.

США допомагатимуть Збройним силам України запускати крилаті ракети Tomahawk за цілями на території Росії, якщо президент Дональд Трамп схвалить передачу далекобійної зброї Києву, повідомив західний військовопосадовець.

Увечері 15 жовтня російські безпілотники атакували Ніжин на Чернігівщині. Унаслідок удару поранення дістали двоє людей, пошкоджено термінал Нової пошти та багатоповерхівку.

15 жовтня у Брюсселі відбулося 31-ше засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”. Засідання очолили глави Міноборони Великої Британії й Німеччини Джон Гілі та Борис Пісторіус. У засіданні взяли участь міністри оборони 50 країн, а також котрих голова Пентагону Піт Гегсет та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.