Бельгія закликала Україну застосовувати надане озброєння лише на своїй території

Джерело: DW

28 травня прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо на спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським, зазначив, що усе озброєння, які постачає Україні Брюссель, має бути використане українськими військовими на своїй території.

Сторони підписали двосторонню угоду про співпрацю з безпеки та довгострокової підтримки.

Де Кроо повідомив, що ця угода передбачає надання Україні коштів для ППО, артилерії, бронетехніки та винищувачів F-16, перші з яких країна має намір передати у другій половині 2024 року.

Для нас абсолютно ясно одне: ви і населення України заслуговуєте на правильні інструменти, щоб захистити себе від абсолютно незаконної агресії, — зазначив глава уряду, звертаючись до Зеленського. — Ви переможете, і наш обов’язок — допомогти вам перемогти. Наша підтримка залишається рішучою і вихід цієї війни має вирішальне значення для наших європейських інтересів, наших європейських цінностей та нашої європейської безпеки.

Бельгія стала 11 країною, з якою Україна уклала двосторонню угоду з безпеки, поряд з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією та Іспанією.

Зауважимо, у лютому генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив, що згідно з міжнародним правом Україна може завдавати ударів по військових цілях на території Росії з отриманих від союзників F-16.

Зокрема на запитання, коли Україна зможе застосовувати винищувачі F-16, Столтенберг зауважив, що це неможливо точно спрогнозувати. Він пояснив, що усі союзники України якомога швидше надати винищувачі, одначе додав, що ефект від F-16 буде сильнішим, якщо пілоти будуть добре навчені, а екіпажі технічного обслуговування та інший допоміжний персонал добре підготовлені.

Україна активно наполягала на отриманні американських винищувачах F-16 для протистояння російській перевазі у повітрі. У серпні 2023 року США схвалили відправку F-16 в Україну з Данії та Нідерландів, щойно завершиться навчання пілотів.

Кожен союзник вирішуватиме, чи постачати F-16 в Україну, і союзники мають різну політику щодо застосування винищувачів, додав Столтенберг.

Тоді як у травні глава МЗС Великої Британії Девід Кемерон пообіцяв 3,7 мільярда доларів щорічної військової допомоги Україні  “стільки, скільки це буде потрібно”, додавши, що Лондон не заперечує проти використання зброї на території Росії.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав коментарі Кемерона “небезпечними”.

Володимир Зеленський повідомив, що російська армія нині має суттєву перевагу в кількості сил та боєприпасах. Окрім того, ворог систематично обстрілює великі українські міста, цілячи по критичній інфраструктурі. Тому, зауважив, що важливо отримати чіткий сигнал від партнерів разом з відповідним озброєнням для превентивних ударів по території РФ, зокрема у місцях скупчення російських військ та техніки.

Окрім цього, спікер Палати представників від Республіканської партії Майк Джонсон, на запитання щодо дозволу Україні завдавати ударів по цілях на території Росії американською зброєю, зазначив, що варто дозволити вести війну, як українці “вважають за потрібне”. Тоді як політику “мікрокерування” назвав “не дуже хорошою” для Сполучених Штатів.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.