Чорна пліснява з Чорнобиля може стати біологічним захистом для космонавтів
Джерело: ScienceDirect.
На місці Чорнобильської катастрофи виявлено незвичайний темно-чорний грибок, який виживає, живлячись смертельною радіацією. Це відкриття кидає виклик усталеним уявленням про стійкість живих організмів.
Нагадаємо, катастрофа на Чорнобильському реакторі №4 сталася 26 квітня 1986 року. Для обмеження радіаційного забруднення була створена 30-кілометрова “зона відчуження”. Попри це, дослідники вивчали вплив радіації на довкілля.
У 1997 році український міколог Неллі Жданова виявила чорну плісняву, яка активно колонізувала високорадіоактивні руїни Чорнобиля. Грибок ріс на стінах, стелях і навіть усередині самого реактора.
Дослідження показали, що ці грибки унікально притягуються до іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання зазвичай руйнує ДНК та клітини. Але для цих стійких грибків воно стало поживним елементом.
Секрет криється в меланіні — пігменті, який захищає нас від ультрафіолету. Цей пігмент щільно упакований у клітинних стінках грибків. Спочатку вчені припускали, що меланін просто захищає чорну плісняву. Однак дослідження 2007 року показало інше. Меланізовані грибки росли на 10% швидше під впливом радіоактивного Цезію. Це свідчить про активне використання радіації для метаболічної енергії. Цей процес отримав назву радіосинтез.
“Енергія іонізуючого випромінювання приблизно в мільйон разів вища, ніж енергія білого світла, яке використовується у фотосинтезі”, – пояснила ядерна науковиця Екатерина Дадачова.
Вона вважає, що меланін перетворює іонізуюче випромінювання на корисну енергію.
Міжнародна наукова спільнота зацікавилася цим штамом Cladosporium sphaerospermum. Зразки відправили на Міжнародну космічну станцію (МКС). В умовах інтенсивного космічного випромінювання грибки процвітали. Їхній ріст був у 1,21 раза вищим порівняно з контрольними зразками на Землі.
Експеримент також виявив, що грибок може слугувати захисним бар’єром. Він екранував помітну кількість радіації. Варто зазначити, що галактичне космічне випромінювання – це “найбільша небезпека” для астронавтів. Стандартні засоби захисту, такі як важкі метали, є дорогими для запуску в космос.
Чорнобильський грибок може представити просту біологічну альтернативу. Астробіолог НАСА Лінн Дж. Ротшильд висунула концепцію “міко-архітектури”. Це оселі, вирощені з грибків на Місяці або Марсі. Ці живі стіни можуть стати саморегенеруючими радіаційними щитами.
- Український банк пуповинної крові Hemafund уклав угоду з ізраїльською компанією Pluri щодо закупівлі 12 000 доз препарату PLX-R18 для лікування гострої променевої хвороби.
- Індійські вчені з’ясували, що прості дріжджі мають механізм, який дозволяє їм переживати екстремальні умови, подібні до марсіанських. Під час експерименту дріжджі пережили токсичні сполуки та ударні хвилі, показавши здатність до виживання в космосі
У Беверлі-Гіллз у готелі Beverly Hilton відбулася 83-тя церемонія вручення премії “Золотий глобус”. Ведучою заходу вдруге поспіль стала комікеса Ніккі Глейзер. У кінематографічних номінаціях найбільший успіх мав новий фільм Пола Томаса Андерсона, тоді як у телевізійних категоріях головною подією вечора став серіал “Юнацтво”.
Малайзія за прикладом Індонезії заблокувала доступ до штучного інтелекту Grok, розробленого компанією Ілона Маска, ставши першими країнами, які пішли на такі обмеження через створення системою сексуалізованого контенту.
У Міннеаполісі кілька тисяч людей зібралися в парку неподалік від будинку Рене Гуд – жінки, яку застрелили під час міграційного рейду. Учасники акції скандували: “Назвіть її ім’я: Рене Гуд!” та “Ми не будемо миритися з ICE!”.
Триває 1419-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,2 млн осіб.
12 січня відзначається День українського політв’язня. За церковним календарем вшановують пам’ять святої мучениці Тетяни.