Чорногорія приєднається до військової місії ЄС на підтримку України
Джерело: Radio Slobodna Evropa
Парламент Чорногорії 12 червня ухвалив рішення про відправку військовослужбовців до складу місії військової допомоги Європейського Союзу для підтримки України (EUMAM). Відповідне рішення підтримали 49 із 81 депутата.
У документі зазначається, що участь Чорногорії у місії має на меті зміцнення спроможностей Збройних сил України для захисту територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, а також стримування і протидії агресії Російської Федерації та інших потенційних загроз.
Розгляд рішення затягувався з моменту його внесення дев’ять місяців тому. Опозиція звинуватила голову парламенту Андрію Мандича, котрий виступає проти НАТО і підтримує главу РФ Володимира Путіна, у навмисному блокуванні голосування. Його партія, що входить до правлячої коаліції, виступає також проти членства Чорногорії в НАТО і санкцій проти Росії.
Чорногорія приєдналася до НАТО у 2017 році, коли при владі була Демократична партія соціалістів. У ДПС наголосили, що 90% нинішньої парламентської більшості свого часу не підтримали вступ країни до Альянсу.
Серед них зокрема і “Демократична партія”, яку представляє чинний міністр оборони Драган Крапович. Крапович кілька разів наголосив, що чорногорські військові не братимуть участі в місії на території України.
Довідка. Місію ЄС EUMAM створили 17 жовтня 2022 року, її робота фінансується коштом Європейського фонду миру.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилось із Міністерством транспорту і морських справ Чорногорії про лібералізацію всіх вантажних перевезень між країнами з 1 червня 2024 року.
- У 2023 році парламент Чорногорії призначив новий уряд, коаліцію проєвропейських і просербських партій, який, як очікується, очолить невелику балканську країну в її прагненні приєднатися до Європейського Союзу.
- Володимир Зеленський висловив вдячність главі Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку України на шляху до НАТО та за приєднання країни до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7.
У Нью-Йорку хочуть на рік призупинити видачу дозволів для дата-центрів потужністю понад 20 мегаватів. Законодавці пояснюють це ризиками для електромережі, тарифів і довкілля.
Товариський матч між збірними ДР Конго та Чилі, який мав пройти 9 червня в Іспанії, скасували через побоювання щодо спалаху Еболи. Мер міста Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон заявив, що діяв за рекомендаціями медичних служб.
Міжнародна федерація фехтування скасувала обмеження для спортсменів і офіційних осіб із російськими та білоруськими паспортами. Починаючи з чемпіонату світу-2026 у Гонконзі, вони зможуть виступати під національними прапорами, у формі своїх країн і з гімнами.
Угода Мін’юсту США з Дональдом Трампом, яка блокує майбутні перевірки його минулих податкових записів і документів його родини, залишиться чинною. Водночас скандальний фонд на $1,8 млрд, створений у межах того ж врегулювання, поставили на паузу.
Міністри закордонних справ Саудівської Аравії, Йорданії, ОАЕ, Катару, Індонезії, Пакистану, Єгипту та Туреччини засудили дії ізраїльських поселенців на території комплексу Аль-Акса. Вони заявили, що такі кроки порушують міжнародне право та історичний статус-кво святинь у Східному Єрусалимі.