Чорногорія приєднається до військової місії ЄС на підтримку України
Джерело: Radio Slobodna Evropa
Парламент Чорногорії 12 червня ухвалив рішення про відправку військовослужбовців до складу місії військової допомоги Європейського Союзу для підтримки України (EUMAM). Відповідне рішення підтримали 49 із 81 депутата.
У документі зазначається, що участь Чорногорії у місії має на меті зміцнення спроможностей Збройних сил України для захисту територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, а також стримування і протидії агресії Російської Федерації та інших потенційних загроз.
Розгляд рішення затягувався з моменту його внесення дев’ять місяців тому. Опозиція звинуватила голову парламенту Андрію Мандича, котрий виступає проти НАТО і підтримує главу РФ Володимира Путіна, у навмисному блокуванні голосування. Його партія, що входить до правлячої коаліції, виступає також проти членства Чорногорії в НАТО і санкцій проти Росії.
Чорногорія приєдналася до НАТО у 2017 році, коли при владі була Демократична партія соціалістів. У ДПС наголосили, що 90% нинішньої парламентської більшості свого часу не підтримали вступ країни до Альянсу.
Серед них зокрема і “Демократична партія”, яку представляє чинний міністр оборони Драган Крапович. Крапович кілька разів наголосив, що чорногорські військові не братимуть участі в місії на території України.
Довідка. Місію ЄС EUMAM створили 17 жовтня 2022 року, її робота фінансується коштом Європейського фонду миру.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилось із Міністерством транспорту і морських справ Чорногорії про лібералізацію всіх вантажних перевезень між країнами з 1 червня 2024 року.
- У 2023 році парламент Чорногорії призначив новий уряд, коаліцію проєвропейських і просербських партій, який, як очікується, очолить невелику балканську країну в її прагненні приєднатися до Європейського Союзу.
- Володимир Зеленський висловив вдячність главі Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку України на шляху до НАТО та за приєднання країни до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7.
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.
Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.
Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.
Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.
Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.