Чотири країни занепокоєні кримінальними справами РФ проти прокурора та суддів МКС
Джерело: пресслужба уряду Великої Британії
Велика Британія, Коста-Рика, Італія та Японія назвали порушення Росією кримінальної справи проти прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Каріма Хана та трьох суддів МКС “спробою підірвати мандат суду”.
“Суд демонструє зобов’язання своїх держав-учасниць забезпечити притягнення до відповідальності за найсерйозніші злочини, що викликають стурбованість міжнародної спільноти”, – йдеться у повідомленні.
Водночас наголошується, що спроби РФ підірвати мандат Суду “викликають жаль”. Утім, країни-підписанти підтверджують “непохитну рішучість твердо стояти на стороні Суду, його посадових осіб та персоналу, а також тих, хто з ним співпрацює разом з іншими державами-учасницями”.
“Ми ще раз підтверджуємо нашу повну довіру до Суду як до незалежного та неупередженого органу та запевняємо у нашій рішучості щодо захисту принципів та цінностей, закріплених в Римському статуті. При цьому цілісність Суду залишиться без будь-яких загроз”, – зауважили представники чотирьох країн.
Як повідомляли Букви, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Вона 17 березня цього року видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і дитячої омбудсвумен Марії Львової-Бєлової.
Згодом стало відомо, що президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).
- Президент США Джо Байден звернувся до федерального уряду з проханням поділитися доказами російських воєнних злочинів в Україні з Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.