Чотири країни занепокоєні кримінальними справами РФ проти прокурора та суддів МКС

Джерело: пресслужба уряду Великої Британії

Велика Британія, Коста-Рика, Італія та Японія назвали порушення Росією кримінальної справи проти прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі Каріма Хана та трьох суддів МКС “спробою підірвати мандат суду”.

“Суд демонструє зобов’язання своїх держав-учасниць забезпечити притягнення до відповідальності за найсерйозніші злочини, що викликають стурбованість міжнародної спільноти”, – йдеться у повідомленні.

Водночас наголошується, що спроби РФ підірвати мандат Суду “викликають жаль”. Утім, країни-підписанти підтверджують “непохитну рішучість твердо стояти на стороні Суду, його посадових осіб та персоналу, а також тих, хто з ним співпрацює разом з іншими державами-учасницями”.

“Ми ще раз підтверджуємо нашу повну довіру до Суду як до незалежного та неупередженого органу та запевняємо у нашій рішучості щодо захисту принципів та цінностей, закріплених в Римському статуті. При цьому цілісність Суду залишиться без будь-яких загроз”, – зауважили представники чотирьох країн.

Як повідомляли Букви, МВС Росії оголосило в розшук суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Томоко Акане. Вона 17 березня цього року видала ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і дитячої омбудсвумен Марії Львової-Бєлової.

Згодом стало відомо, що президія асамблеї країн-учасниць Римського статуту занепокоєна повідомленням про видачу владою Російської Федерації додаткового ордера на арешт судді Міжнародного кримінального суду (МКС).

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.