Держава переплатила майже 600 млн грн лише на одній партії дронів – розслідування Hromadske
Джерело: Hromadske
У 2023 році держава, ймовірно, переплатила 593 млн грн у закупівлі дронів Autel EVO MAX 4T для ЗСУ через проєкт “Армія дронів”.
Розслідування Hromadske виявило, що постачальником дронів була компанія “Кріон-М”, яка раніше торгувала меблями і має статутний капітал лише 765 гривень.
Ціни на БпЛА були удвічі вищими за ринкові: від 360 000 до майже 500 000 грн. Наприклад, Фонд Сергія Притули купував аналогічні дрони за ціною 212 000 грн.
З липня 2023 року “Кріон-М” продав державі близько 3900 дронів на суму близько 1,5 млрд грн. Дрони постачалися від польської UMO та німецької Danator, яка належить українцю Сергію Велічуку. Він виправдовував високі ціни особливим програмним забезпеченням, але експерти не виявили відповідних ознак.
Відповідальність за закупівлі тоді лежала на Міністерстві цифрової трансформації та Державній службі спеціального зв’язку. Міністр Михайло Федоров визнав, що не контролював ціни на дрони до вересня 2023 року, потім Мінцифри почало моніторинг, і за його підсумками було звернення до НАБУ. Колишній глава Держспецзв’язку Юрій Щиголь, що очолював орган під час закупівель дронів, зараз стверджує, що непричетний до закупівель.
НАБУ відкрило кримінальне провадження, але жодної підозри й досі не висунуто.
- Правоохоронці викрили посадовців філії АТ “Укрзалізниця”, котрі розтратили кошти підприємства в особливо великих розмірах під час закупівлі програмного забезпечення.
- Ексзаступнику міністра юстиції повідомлено про підозру у розтраті чужого майна на понад 10 мільйонів гривень.
- СБУ викрила схему розкрадання коштів із бюджету Києва, які призначались на ліквідацію надзвичайних ситуацій у місті під час війни.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.