Держсекретар США і Пентагон закличуть Конгрес об’єднати пакети допомоги Україні та Ізраїлю
Джерело: Reuters
Міністр оборони США Ллойд Остін і держсекретар Ентоні Блінкен планують переконувати Конгрес США, аби той схвалив для безпеки кордонів Америки, України та Ізраїлю єдиний пакет допомоги на суму 106 млрд доларів.
Обидва посадовці нададуть свідчення комітету щодо відповідного запиту Байдена. Раніше президент США просив у Конгресу схвалення для України подальшої допомоги на суму 61,4 млрд доларів.
Також Байден для Ізраїлю просив 14,3 млрд доларів, а на гуманітарну допомогу – 9 млрд. Йдеться і про Ізраїль, і про Сектор Гази. Ще 13,6 млрд доларів він передбачав на безпеку кордону США, 4 млрд доларів – на військову допомогу та державне фінансування для протидії регіональним зусиллям Китаю в Азії.
Нині Палату представників очолюють республіканці, які виступають проти об’єднання двох пакетів. Також ц США громадська підтримка допомоги Україні зменшується.
- Новий спікер Палати представників Майк Джонсон вніс законопроєкт щодо надання Ізраїлю допомоги на суму 14,3 млрд доларів. У пакеті не передбачено об’єднання з підтримкою України.
- Новообраний спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що допомога для України та Ізраїлю буде розглядатися окремо, а не одним пакетом, як запропонував Білий дім.
- Білий дім, 20 жовтня, попросив у Конгресу майже 106 мільярдів доларів для фінансування безпеки України, Ізраїлю та США, але не запропонував жодної стратегії, як отримати кошти від Конгресу.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.