До держбюджету України надійшли перші 32 млн грн підсанкційного російського олігарха
Джерело: Офіс генпрокурора
До державного бюджету України надійшли перші 32 мільйони гривень підсанкційного російського олігарха.
Йдеться про кошти, які перебували на депозитному рахунку Держмитслужби, та належали найбільшому в Україні виробнику металургійного глинозему та гідроксиду алюмінію.
Розслідуванням встановлено, що у 2000 році Миколаївський глиноземний завод був приватизований холдингом, що належить російському олігарху. Цей холдинг є одним з найбільших у світі виробників алюмінію. Група компаній, які до нього входять, продовжує забезпечувати потреби оборонно-промислового комплексу РФ, поставляючи власну продукцію для виробництва військових ракетних комплексів та іншої зброї.
Російський олігарх знаходиться під санкціями США та ЄС. Підставами для їх застосування стало відмивання грошей в інтересах президента держави-агресорки.
На початку 2023 року арештовано належні вказаному товариству 32 млн грн, а у червні 2023 року набрало законної сили рішення Вищого антикорупційного суду, яким націоналізовано, в тому числі, і згадані активи.
Наразі Фондом державного майна України забезпечено фактичне перерахування цих коштів до держбюджету України.
- У ПАРЄ закликали передати заморожені активи РФ для відновлення України. Рада Європи має очолити процес “арешту російських державних активів та їх використання для підтримки відновлення України”, мовиться у проєкті резолюції Комітету ПАРЄ з політичних питань.
- За інформацією ЗМІ, країни-члени G7 наблизились до рішення щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України.
- 12 грудня Європейська комісія затвердила пропозицію стосовно законодавчого акта щодо використання доходів заморожених російських активів для відновлення України.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.
Проросійська болгарська партія “Відродження” внесла до парламенту проєкт резолюції стосовно розірвання десятирічної безпекової угоди з Україною. Ініціативу представив депутат Петар Петров.