До держбюджету України надійшли перші 32 млн грн підсанкційного російського олігарха

Джерело: Офіс генпрокурора

До державного бюджету України надійшли перші 32 мільйони гривень підсанкційного російського олігарха.

Йдеться про кошти, які перебували на депозитному рахунку Держмитслужби, та належали найбільшому в Україні виробнику металургійного глинозему та гідроксиду алюмінію.

Розслідуванням встановлено, що у 2000 році Миколаївський глиноземний завод був приватизований холдингом, що належить російському олігарху. Цей холдинг є одним з найбільших у світі виробників алюмінію. Група компаній, які до нього входять, продовжує забезпечувати потреби оборонно-промислового комплексу РФ, поставляючи власну продукцію для виробництва військових ракетних комплексів та іншої зброї.

Російський олігарх знаходиться під санкціями США та ЄС. Підставами для їх застосування стало відмивання грошей в інтересах президента держави-агресорки.

На початку 2023 року арештовано належні вказаному товариству 32 млн грн, а у червні 2023 року набрало законної сили рішення Вищого антикорупційного суду, яким націоналізовано, в тому числі, і згадані активи.

Наразі Фондом державного майна України забезпечено фактичне перерахування цих коштів до держбюджету України.

17 листопада заступник міністра оборони США з політичних питань Елбридж Колбі заявив, що українські удари по російських об’єктах, зокрема по найбільшому російському маркетплейсу Wildberries, можуть посилювати готовність Кремля до ескалації. Водночас він визнав, що окремі атаки ЗСУ здатні сповільнювати просування армії РФ.

17 листопада вибухотехніки знешкодили бойові частини двох російських безпілотників, які не здетонували під час атаки у Рівному.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що удари Сил оборони по Керченському мосту є захистом від російської агресії.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.