До середини століття смертність від спеки може зрости учетверо – вчені
Джерело: Reuters
За даними міжнародної групи експертів у галузі охорони здоров’я, щорічна смертність від спеки до середини століття зросте на 370%, якщо температура підніметься на 2 градуси вище доіндустріального рівня.
Як розповіли в агентстві, вже в минулому році, при потеплінні приблизно на 1,1°С, люди в середньому пережили близько 86 днів із небезпечними для здоров’я температурами.
При цьому спеціалісти попереджають, що люди, старші за 65 років, є найбільш уразливими до різкого підвищення температури.
“Ми платимо життями”, – сказала виконавча директорка доповіді Марина Романелло про бездіяльність світу щодо зміни клімату.
Водночас вказано, що вплив спеки міг спричинити 490 мільярдів втрачених робочих годин у 2022 році, що майже на 42% більше, ніж у період з 1991 по 2000 рік.
Частіші хвилі тепла також можуть викликати продовольчу небезпеку для ще 525 мільйонів людей до середини століття.
- Вчені пояснюють, що повені, хвилі сильної спеки, лісові пожежі спричинені зміною клімату і такі природні катастрофи будуть посилюватись через нагрівання планети.
- Експерти зазначили, що через сильну спеку люди можуть страждати від сильного потовиділення, запаморочення, м’язових спазмів і навіть блювоти, а теплове виснаження та теплові удари, ймовірно, стануть більш поширеними.
Сполучені Штати відмовили у візах частині делегації президента Ірану Масуда Пезешкіана, яка мала прибути до Нью-Йорка на Генеральну асамблею ООН. Серед тих, хто не отримав дозволу на в’їзд, – представники його комунікаційної команди.
Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі розпочало тестування нового застосунку, котрий має пришвидшити інформування населення про надзвичайні ситуації.
21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнилося 79 років. Автор “Керрі”, “Сяйва”, “Воно” та десятків інших бестселерів із перших днів повномасштабного вторгнення Росії відкрито підтримує Україну та відмовився від нової співпраці з російськими видавцями.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
Спеціальний посланець Папи Римського кардинал Маттео Дзуппі планує наприкінці вересня відвідати Росію. У Кремлі заявили, що під час переговорів із ним обговорюватимуть гуманітарні питання, пов’язані з війною проти України.