До середини століття смертність від спеки може зрости учетверо – вчені
Джерело: Reuters
За даними міжнародної групи експертів у галузі охорони здоров’я, щорічна смертність від спеки до середини століття зросте на 370%, якщо температура підніметься на 2 градуси вище доіндустріального рівня.
Як розповіли в агентстві, вже в минулому році, при потеплінні приблизно на 1,1°С, люди в середньому пережили близько 86 днів із небезпечними для здоров’я температурами.
При цьому спеціалісти попереджають, що люди, старші за 65 років, є найбільш уразливими до різкого підвищення температури.
“Ми платимо життями”, – сказала виконавча директорка доповіді Марина Романелло про бездіяльність світу щодо зміни клімату.
Водночас вказано, що вплив спеки міг спричинити 490 мільярдів втрачених робочих годин у 2022 році, що майже на 42% більше, ніж у період з 1991 по 2000 рік.
Частіші хвилі тепла також можуть викликати продовольчу небезпеку для ще 525 мільйонів людей до середини століття.
- Вчені пояснюють, що повені, хвилі сильної спеки, лісові пожежі спричинені зміною клімату і такі природні катастрофи будуть посилюватись через нагрівання планети.
- Експерти зазначили, що через сильну спеку люди можуть страждати від сильного потовиділення, запаморочення, м’язових спазмів і навіть блювоти, а теплове виснаження та теплові удари, ймовірно, стануть більш поширеними.
Триває 1324-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,1 млн осіб.
9 жовтня відзначають Всесвітній день пошти. Християни сьогодні вшановують пам’ять святого апостола Якова Алфеєвого.
За даними синоптиків у четвер, 9 жовтня, фактично всю країну окутають дощі.
У першій половині 2025 року відновлювані джерела енергії вперше в історії обійшли вугілля як найбільше джерело електроенергії у світі. Про це свідчать свіжі дані глобального аналітичного центру Ember, які фіксують “вирішальний поворотний момент” в енергетичному переході.
У час, коли екологічні виклики домінують у глобальних дебатах, нове опитування виявило критичний розкол у підходах до тестування хімікатів на їхній вплив на поведінку. Дослідження під керівництвом вчених Портсмутського університету опитало 166 експертів з 27 країн у сфері екологічної токсикології та поведінкової екології. Опубліковане в журналі Integrated Environmental Assessment and Management, воно акцентує на недооціненому аспекті хімічної безпеки: наслідках забруднювачів для поведінки людини та дикої природи.