Експравоохоронця з Харківщини, який працював на ФСБ, засудили до довічного ув’язнення

Джерело: СБУ

Експравоохоронця з Харківщини, який співпрацював з ФСБ РФ, засудили до довічного позбавлення волі.

Зрадник надавав агресору інформацію про локації військової та критичної інфраструктури фронтової області. За його координатами російські окупанти здійснювали неодноразові ракетно-артилерійські удари по українських об’єктах.

Контррозвідники СБУ затримали російського агента у травні 2022 року, коли він перетинав блокпост поблизу обласного центру. Тоді з його автомобіля було вилучено 3 бойові гранати та мобільний телефон, який він використовував для комунікації з ФСБ.

Суд призначив зловмиснику найвищу міру покарання – довічне позбавлення волі.

Як встановило слідство, засудженим є колишній оперуповноважений місцевого підрозділу поліції, який на початку повномасштабного вторгнення Росії перебував на посаді.

Тоді його дистанційно завербував кадровий співробітник ФСБ по Бєлгородській області.

Для залучення посадовця до співпраці російські окупанти використали його брата з РФ – ексспівробітника російського спецпідрозділу “ОМОН”.

Серед основних завдань зрадника було виявлення місць тимчасового базування підрозділів ЗСУ, Служби безпеки, поліції та Національної гвардії.

Також зловмисник намагався встановлювати локації місцевих підприємств, які займаються ремонтом військової техніки українських захисників.

За отриманими координатами загарбники здійснювали прицільні удари із застосуванням далекобійної артилерії та бойової авіації.

Після ворожих обстрілів він виходив на місцевість для фіксації “прильотів”.

Для збору розвідданих зрадник їздив на службовому автомобілі зі спецталоном, що дозволяло йому уникати огляду на блокпостах та приховано фотографувати важливі об’єкти.

Отримані відомості передавав своєму брату з РФ, який перебуває на прямому зв’язку з ФСБ.

На підставі зібраних доказів суд визнав російського агента винним за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану); ч. 1 ст. 263 (зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу).

Масовані удари українських дронів по ключових російських портах призвели до обвалу нафтового експорту РФ до найнижчого рівня за понад рік та скоротили доходи Кремля. Постачання через Балтику впали до мінімуму з початку вторгнення російських військ в Україну у 2022 році.

Станом на 31 березня кількість загиблих внаслідок атаки дронів 28 березня по Одесі збільшилася до трьох осіб.

30 березня президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали безпекову угоду між країнами щонайменше на десять років.

Як повідомив міністр оборони Михайло Федоров, раніше запущений Кабміном експериментальний проєкт із залучення приватного сектору до системи протиповітряної оборони вже реалізується і дає перші результати.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) відхилив чотири скарги у справі Boyarov and Others v. Ukraine щодо блокування в Україні російських інтернет-платформ.