Естонія офіційно розглядає можливість відправки своїх військ в Україну

Джерело: Breaking Defense

Уряд Естонії “серйозно” обговорює можливість відправки військ на захід України, щоб взяти на себе непрямі бойові дії, “тилові” завдання українських сил, аби звільнити останні для протистояння на фронті, заявив радник президента країни з питань національної безпеки Мадіс Ролл.

Ролл зауважив, що виконавча гілка влади наразі проводить аналіз потенційного кроку, і хоча він пояснив, що Естонія надасть перевагу будь-якому такому кроку в межах повноцінної місії НАТО – “щоб продемонструвати ширшу об’єднану силу та рішучість”, – він не виключив того, що Естонії діятиме у меншій коаліції.

Дискусії тривають, – заявив радник. – Ми маємо розглянути всі можливості. І не повинні обмежувати роздуми щодо того, що ми можемо робити.

Він також акцентував, що “не виключено”, що країни НАТО, які нині поки що виступають проти такого кроку, змінять свою думку “з часом”.

Нещодавно глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що західні країни можуть відправити своїх воєнних інструкторів до України, щоб тут навчати українських військових.

Також лідер демократів у Палаті представників Гакім Джеффріс зазначив, що глава РФ Володимир Путін намагається відтворити СРСР, що прямо загрожуватиме НАТО.

Джеффріс наголосив на необхідності підтримувати Україну, зокрема у тому, щоб у разі прориву російських військ безпосередньо втрутитися у війну.

Зауважимо, НАТО у конфіденційний спосіб і без офіційних комунікацій встановило принаймні дві червоні лінії, за якими можливе пряме втручання військ альянсу у російсько-українську війну. Так, Захід може втрутитися у повномасштабну війну, якщо РФ залучить Білорусь до протистояння, або якщо росіяни атакують країни Балтії, Польщу чи Молдову.

Слід акцентувати, що на цей час немає оперативних планів, які передбачають відправку військ, а лише оцінки можливих планів на випадок надзвичайних ситуацій – справжній крайній засіб – на випадок, якщо до війни будуть залучені треті сторони.

Зауважується, що 100 тисяч військових готові втрутитися, якщо Путін залучить інші країни.

Так, першу “червону лінію” зосереджено на можливості прориву оборони Києва на північному напрямку з боку РБ. Мовиться зокрема про пряму або опосередковану участь третьої сторони, наприклад Білорусі.

Тоді як друга “червона лінія” стосується військової провокації проти країн Балтії, Польщі або ж цілеспрямованого нападу на Молдову.

Це не обов’язково вторгнення, яке може відбутися після наступу на Одесу, але й просто військовий удар для перевірки реакції Заходу. Спроба також може бути зроблена для перевірки спроможності союзницького фронту реагувати у фазі можливої плутанини: сезон виборів у Європі та США може змусити Кремль подумати, що НАТО відволікається. Однак, зауважили у виданні, Альянс не захоче терпіти таку агресію.

У російському МЗС заявили, що вважатимуть французькі війська “законною ціллю” у випадку, якщо президент Франції Емманюель Макрон вирішить відправити їх в Україну.
Президент Франції Емманюель Макрон повідомив своїм союзникам у НАТО, що у разі атаки Росії на війська Франції в Україні – це не викличе автоматичного втручання Альянсу або США.
У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.

У вересні 2024 року російська армія скинула понад 900 авіабомб уздовж лінії фронту в Україні. Ці керовані боєприпаси, що важать до трьох тонн і оснащені супутниковою навігацією, використовувалися для атак на важливі об’єкти – від штабів до логістичних центрів ЗСУ. Спершу Україна не могла ефективно їм протистояти, і наслідки були катастрофічними. Однак менш ніж за рік ситуація змінилася.