Фальшиві координати та трюки з танкерами: як відбувається торгівля російською нафтою в обхід санкцій

Джерело: Bloomberg

Попри запровадження низки санкцій та обмежень щодо російської нафти, Росія продовжує торгувати своїм “чорним золотом”, вдаючись до різноманітних хитрощів, аби обійти заборони.

Минулого тижня поблизу південного узбережжя Греції розташувались два старі танкери. Один із них перекачував нафту на інший. Водночас на знімках супутників це не було зафіксовано.

Розбіжність між реальним і електронним місцезнаходженням була не збоєм, а навмисним обманом, який є частиною складної системи, щоб забезпечити потік санкційного російського палива, часто за цінами, які вищі, аніж встановлені західними країнами.

Практика надання підроблених координат системі автоматичної ідентифікації, відомої як AIS, називається спуфінгом. Це затьмарює розуміння того, звідки надходять вантажі, заспокоює покупців, які намагаються приховати відносини з Росією після міжнародних заходів щодо покарання країни за її повномасштабну війну проти України.

Згідно зі спостереженнями Bloomberg і супутниковими даними, Turba був одним із танкерів, які брали участь у таємних маневрах всього за кілька кілометрів від грецького прибережного міста 19 вересня.

Побудоване 26 років тому — тобто за нормальних умов його вже було б розібрано на металолом — судно стало потужним символом зусиль Росії підтримувати свою торгівлю нафтою.

Ще в травні Turba викликала гнів регуляторів через свій вік, незадовільні результати перевірок, таємничі відомості про власника та те, що плавала під прапором Камеруну, країни, включеної до чорного списку міжнародної організації, що сприяє безпечному судноплавству.

Після санкцій G7 Росія накопичила величезний флот тіньових танкерів — часто старіших кораблів, таких як Turba. Обмеження забороняли державам-членам Європейського Союзу купувати російську нафту і одночасно не дозволяли компаніям блоку, особливо страховим і танкерним фірмам, допомагати в транспортуванні. Але як тільки ці судна опиняються в міжнародних водах — наприклад, біля берегів Греції — можливості контролю над діяльністю зменшуються.

Оцінки різняться, але вважається, що принаймні половина російської нафти надходить через танкери тіньового флоту, такі як Turba.

Спуфінг — це добре відома практика щодо вантажів нафти, де є бажання приховати діяльність. Попри те, що регулятори не сприймають це з несхваленням — і кораблі не пускаються в європейські порти, якщо вони це роблять — це цілком законно в міжнародних водах, і компанії відкрито пропонують цю послугу в Інтернеті.

G7 надала винятки для обробки російської нафти та палива, які торгуються на фіксованих рівнях або нижче — 60 доларів за барель для сирої нафти та 100 доларів за преміальне очищене паливо, як-от бензин і дизельне пальне. Однак стрімке зростання цін підштовхнуло значну частину нафти в країні до цих порогових значень, а це означає, що компанії, які зараз займаються послугами, викличуть питання про порушення санкцій.

Для спуфінгу потрібно, щоб хтось десь мав апаратне забезпечення, яке надсилає фальшиві сигнали про місцезнаходження, тоді як справжній транспондер судна вимикає його екіпаж.

Минулого тижня хибні сигнали Turba були зафіксовані та відстежені численними відомими системами відстеження, включно з системою Bloomberg. Здавалося,що Turba розташована за кілометри від Simba – ще одного відносно старого танкера, вкритого іржею. Однак насправді вони були пліч-о-пліч у Лаконській затоці.

“Такий вид непрозорої передачі так близько до європейських берегів означає, що фінансова транзакція для вантажу перевищує максимальну ціну”, — сказав Самір Мадані, співзасновник TankerTrackers.com Inc.

Спроби зв’язатися з власниками Turba і Simba були безрезультатними. Три міжнародні бази даних доставки не пропонують засобів зв’язку з власниками чи операторами, а чотири брокери, з якими зв’язалося Bloomberg, також не мали деталей.

Після санкцій Лаконська затока стала важливим судноплавним центром для Кремля. Інші місця включають Сеуту, іспанський ексклав на узбережжі Марокко, а іноді навіть глибоко в Атлантичному океані.

Відповідно до практики, танкери перевантажуватимуть вантажі російського походження з одного судна на інше. Точні причини будь-якої окремої передачі ніколи не є зрозумілими, але ці кроки додають певної міри відокремлення та заплутують тих, хто в кінцевому підсумку купує партії. Здавалося, останнім часом цей перехід зменшився — особливо поблизу Сеути — після того, як Росія скоротила експорт нафти та палива, щоб підняти ціни.

Але спостереження Блумберга показують, що Лаконська затока залишається важливою. У вівторок минулого тижня відбулося три перевезення з судна на судно — всі, очевидно, включали очищене пальне, а не сиру нафту — і близько десятка танкерів чекали своєї черги.

Судно Simba зібрало пальне російського походження з іншого судна біля берегів Румунії на початку цього місяця, згідно із супутниковими знімками, зібраними та перевіреними TankerTrackers.com. Потім він проплив через Босфор для зустрічі з Turba. Інша аналітична компанія Kpler заявила, що вантаж був з нафтопродуктами.

Хоча грецьким компаніям не дозволяється надавати послуги, які допомагають Росії транспортувати нафту, місцева влада не має повноважень контролювати діяльність, яка відбувається в Лаконській затоці, оскільки перевезення вантажів відбувається в міжнародних водах, які починаються у майже 10 км від узбережжя.

Греція не публікує інформацію про рух танкерів у цьому районі, і незрозуміло, чи контролює вона цю діяльність.

Крім занепокоєння з приводу ухилення від санкцій, перевезення нафти та пального у відкритому морі створює ризик для морського середовища, а також для місцевої індустрії туризму та рибальства через старі судна.

Перехід між Turba та Simba відбувся приблизно в 6 км від територіальних вод Греції та приблизно в 27 км від Гітейо, популярного морського місця.

У квітні Міжнародна морська організація виділила Turba як приклад ризику забруднення, який становлять тіньові флоти. Агентство ООН також розкритикувало зростаючу практику пересадок із судна на судно та відключення суден транспондерів, щоб приховати свою діяльність.

• Росія фактично втратила близько 40 мільярдів доларів, які їй вдалося заробити на продажу нафти в Індію за останні місяці. Вивести ці гроші з індійської фінансової системи виявилося неможливим.
• У Сполучених Штатах Америки мають намір посилити контроль над дотриманням санкцій проти російської нафти. Білий дім “нагадає” власникам танкерів, страховим компаніям і торговим будинкам про обов’язок закуповувати нафту з РФ у межах визначеної граничної ціни – $60 за барель.