Французькі депутати розкритикували заклик Макрона до «реалістичних дискусій» в Україні
Джерело: заява Соціалістичної партії
Представники Соціалістичної партії Франції розкритикували президента Емманюеля Макрона після його заклику до України “провести реалістичні дискусії з територіальних питань” у межах закінчення війни з Росією.
Заява, котра є зовсім невчасною, оскільки переповнена інсинуаціями, змушує депутатів висловити своє глибоке занепокоєння, — мовиться у тексті заяви.
Депутати закликали Макрона утриматися від таких висловлювань, котрі можуть нашкодити міжнародним відносинам.Додаючи, що ніхто не може погодитися з анексією частини української території Росією.
Ми повинні поважати міжнародне право, яке є нашим єдиним компасом. У цьому відношенні тільки Україна може вирішувати, чи відкривати переговори, чи ні, на умовах, які вона сама визначить, — наголосили депутати.
У заяві також нагадали, що Франція повністю підтримує справедливу відсіч російському агресору та територіальну цілісність України, резюмуючи, що країна має відновити свій повний суверенітет у своїх кордонах, міжнародно визнаних у 1991 році.
Зауважимо, президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Україна повинна вести “реалістичні дискусії” щодо територіальних питань у контексті пошуку шляхів припинення конфлікту, викликаного російським вторгненням. Таку заяву він зробив під час щорічної зустрічі з французькими послами, де окреслив ключові напрями зовнішньої політики Франції.
Макрон наголосив, що тільки Україна може вести ці дискусії, а міжнародна спільнота має підтримати процес. Він вказав на роль Сполучених Штатів у зміні характеру ситуації для європейських країн.
Сполучені Штати Америки повинні допомогти нам змінити характер ситуації і переконати Росію сісти за стіл переговорів”, в той час, як європейці повинні будуть “побудувати гарантії безпеки” для України, “що буде їх першочерговим обов’язком, – заявив Макрон.
Президент Франції також зазначив, що швидкого та легкого розв’язання конфлікту нині очікувати не варто, особливо на тлі обіцянок деяких політиків завершити війну у короткий термін. Він наголосив, що капітуляція України не відповідає інтересам ані Європи, ані Сполучених Штатів.
Наостанок Макрон попередив, що західні країни ризикують втратити довіру, якщо підуть на компроміси через втому від війни.
Додамо, про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном.
Медведєв зауважив: Москва розпочне діалог, якщо Київ прийме “реалії”, та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.
Путін у червні висунув низку умов для початку переговорного процесу. Зокрема: виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.
18 жовтня на зустрічі із журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. Згодом, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову наголосив на відкритості до переговорів, включаючи можливість “розумних компромісів”. 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу “Валдай” він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну “вартий уваги”.
Президент України Володимир Зеленський, який раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак він наголосив, що припинення вогню можливе лише у разі отримання Україною запрошення до НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни у НАТО є єдиним гарантом миру. Усі інші гарантії безпеки відкинуто.
Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та здобув перевагу у перемовинах.
- Президент Володимир Зеленський у тригодинному інтерв’ю блогеру Лексу Фрідману зокрема згадав про перші дні повномасштабного вторгнення та розповів, як бачить припинення вогню. “Букви” написали основні тези, які пролунали під час інтерв’ю.
- Якщо між Києвом та Москвою укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть направити в Україну свої війська, повідомили на умовах анонімності одразу два джерела під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що проходив 3-4 грудня в Брюсселі.
- Високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.
- Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.
У селищі Гвардійське у тимчасово окупованому Криму вже четверту добу триває пожежа на нафтобазі. У понеділок вдень над об’єктом спостерігався незначний дим, резервуар поливали водою з трьох пожежних машин. Однак 21 жовтня вогонь спалахнув із новою силою. У небо піднявся стовп чорного диму, який видно навіть із віддалених населених пунктів.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса поінформував про розширення програми “Контракт 18-24” на усі бойові підрозділи Сил оборони.
Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував виступ нардепа Олексія Гончаренка, котрий звинуватив владу у тому, що за весь час повномасштабної війни досі військовослужбовці не мають чітких термінів служби.
21 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що припинення бойових дій в Україні означало б збереження “нацистського режиму” та заборону російської.