Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Джерело: Reuters

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У липні минулого року країни G7 підписали спільну декларацію на саміті НАТО у Вільнюсі, зобов’язавшись встановити з Україною “довгострокові зобов’язання та домовленості щодо безпеки”, які обговорюються на двосторонній основі.

Угоди передбачають продовження надання військової та безпекової допомоги, підтримку розвитку оборонно-промислової галузі України, навчання українських армійців, обмін розвідданими та співпрацю, а також підтримку кіберзахисту.

Сторони також узгодили негайно провести консультації з Києвом для визначення “відповідних наступних кроків” у разі “майбутнього російського збройного нападу”.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Київ наполягає, що домовленості повинні містити важливі та конкретні зобов’язання щодо безпеки, проте, ці угоди ніяк не замінять стратегічну мету вступу до НАТО. Західний альянс розглядає будь-який напад на одного з 32 членів Альянсу як напад на всіх відповідно до п’ятої статті Північноатлантичного договору.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

У Лондоні заявили, що угода формалізувала низку підтримки, яку країна “надавала і надалі надаватиме безпеці України, включаючи обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку, а також оборонно-промислову співпрацю”.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

Українська сторона відзначила як “дуже важливе” положення британської угоди, згідно з яким протягом 24 годин можуть проводитися консультації для надання швидкої та сталої допомоги.

Це, своєю чергою, виходить за межі “сумнозвісного” Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна отримала так звані “гарантії” безпеки від Великої Британії, Росії та Сполучених Штатів в обмін на відмову від третього у світі ядерного потенціалу та вивезення ядерної зброї зі своєї території.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.

Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

Під Мінськом, Білорусь, будують нову військову базу, яка може використовуватися для зберігання ракетного комплексу “Орешник”.

Афінський державний оркестр скасував концерт російського піаніста Дениса Мацуєва, який підтримує діяльність очільника Кремля Володимира Путіна.