Гарантії безпеки: про що саме Україна підписує угоди з союзниками

Джерело: Reuters

3 квітня Фінляндія стала восьмою країною НАТО, котра підписала десятирічну угоду про співпрацю з Україною в галузі безпеки, зобов’язавшись продовжувати свою довгострокову підтримку в умовах 25-місячної повномасштабної війни з Росією.

У липні минулого року країни G7 підписали спільну декларацію на саміті НАТО у Вільнюсі, зобов’язавшись встановити з Україною “довгострокові зобов’язання та домовленості щодо безпеки”, які обговорюються на двосторонній основі.

Угоди передбачають продовження надання військової та безпекової допомоги, підтримку розвитку оборонно-промислової галузі України, навчання українських армійців, обмін розвідданими та співпрацю, а також підтримку кіберзахисту.

Сторони також узгодили негайно провести консультації з Києвом для визначення “відповідних наступних кроків” у разі “майбутнього російського збройного нападу”.

Відтоді декларацію про намір підписали понад 30 країн.

Київ наполягає, що домовленості повинні містити важливі та конкретні зобов’язання щодо безпеки, проте, ці угоди ніяк не замінять стратегічну мету вступу до НАТО. Західний альянс розглядає будь-який напад на одного з 32 членів Альянсу як напад на всіх відповідно до п’ятої статті Північноатлантичного договору.

У січні Велика Британія стала першою країною, яка підписала з Україною одну з безпекових угод терміном на десять років, до цього часу Київ сподівається увійти в НАТО.

У Лондоні заявили, що угода формалізувала низку підтримки, яку країна “надавала і надалі надаватиме безпеці України, включаючи обмін розвідданими, кібербезпеку, медичну та військову підготовку, а також оборонно-промислову співпрацю”.

Наступними документи підписали Німеччина та Франція, згодом приєдналися Данія, Канада, Італія, Нідерланди.

Українська сторона відзначила як “дуже важливе” положення британської угоди, згідно з яким протягом 24 годин можуть проводитися консультації для надання швидкої та сталої допомоги.

Це, своєю чергою, виходить за межі “сумнозвісного” Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким Україна отримала так звані “гарантії” безпеки від Великої Британії, Росії та Сполучених Штатів в обмін на відмову від третього у світі ядерного потенціалу та вивезення ядерної зброї зі своєї території.

Нагадаємо, що 12 липня на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

3 квітня Україна та Фінляндія підписали угоду про довгострокове співробітництво у сфері безпеки та підтримки.
Україна спільно з Румунію розпочали переговори стосовно безпекових гарантій для нашої країни. Сторони зокрема узгодили модальності подальших переговорів.
12 липня 2023 року Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
Данія оголосила про укладення двосторонньої безпекової угоди з Україною, яка передбачає підтримку протягом наступних 10 років, заявило Міністерство закордонних справ Данії.
В Офісі президента поінформували, що Україна розпочала переговори з Іспанією щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.
6 березня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом заявив, що нині сторони почали підготовку до двосторонньої угоди щодо гарантій безпеки.
22 січня, під час свого візиту до Києва, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава приєдналася до Вільнюської декларації G7 щодо гарантій безпеки для України.
5 лютого у Києві провели третій раунд переговорів із Нідерландами щодо укладення угоди про гарантії безпеки. Зокрема сторони узгодили подальші дії стосовно фіналізації домовленостей.

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.