Герман Галущенко зустрівся з норвезькими парламентарями: обговорили енергетичну безпеку
Зображення: Міненерго
Джерело: Міненерго
Міністр енергетики України Герман Галущенко провів зустріч з делегацією Постійного комітету Стортингу (Парламенту) Норвегії з питань закордонних справ та оборони на чолі з головою Іне Еріксен Сьорейде.
Під час зустрічі сторони обговорили допомогу Норвегії у відновленні українського енергосектору, напрямки поглиблення співпраці у розвитку відновлюваних джерел енергії та питання забезпечення енергетичної безпеки Європи.
“Україна має амбітну мету стати енергетичним хабом Європи. Тож ми зацікавлені у поглибленні співпраці з партнерами. Зокрема плануємо нарощувати потужності гідроенергетики, тож для нас є важливим вивчення досвіду Норвегії у цій галузі. Перспективною є також співпраця в інших напрямках відновлюваної енергетики, а саме вітровій генерації, газовій галузі”, – зазначив Герман Галущенко.
Міністр поінформував представників делегації про поточний стан української енергосистеми та результати ремонтної кампанії на енергооб’єктах, яка проводилася, зокрема, із використанням обладнання, наданого партнерами, і стала наймасштабнішою в історії України.
Сторони обговорили напрямки подальшої співпраці країн в енергетичній галузі у контексті інтеграції України до європейських енергетичних ринків. Зокрема, Міністерство енергетики України працює з норвезькими партнерами над підготовкою спільних проєктів для залучення інвестицій у технології генерації енергії, а також розвиток сталих і гнучких систем передачі та розподілу електроенергії.
Окрему увагу під час зустрічі приділено питанням загальноєвропейської і глобальної енергетичної безпеки. Обговорювалася необхідність консолідації міжнародних зусиль для усунення ризиків, пов’язаних з окупацією росіянами Запорізької АЕС та залежністю окремих європейських країн від російських енергоносіїв.
Міністр відзначив важливу роль норвезьких партнерів для реалізації “формули миру” президента України Володимира Зеленського, зокрема її пункту “енергетична безпека”.
Герман Галущенко подякував народу, парламенту та уряду Норвегії за підтримку України у протидії російській агресії, зокрема фінансову допомогу обороні і цивільній інфраструктурі на суму 75 мільярдів норвезьких крон, передбачену Програмою Нансена.
Також відзначив важливість підтримки, наданої енергосектору України. З моменту вторгнення Норвегія надала понад 450 мільйонів доларів США у вигляді грантів на енергетику. Крім того, Україна отримала 28 вантажів гуманітарної допомоги від норвезьких партнерів загальною вагою понад 250 тонн, до якої увійшли генератори, спецтехніка, трансформатори та високовольтне обладнання.
- Міністр оборони Норвегії Бйорн Аріль Грам в середу, 3 січня, заявив, що Норвегія відправить два винищувачі F-16 до Данії, щоб сприяти навчанню українських пілотів.
- 13 грудня Норвегія оголосила про новий пакет допомоги Україні на 1,8 мільярда доларів.
- Норвегія приєдналась до цільового фонду підтримки реконструкції та економічного розвитку України під наглядом MIGA, виділивши на підтримку економіки 22 млн доларів.
6 грудня внаслідок операції Департаменту активних дій ГУР МО України та Руху опору російській окупації в Херсонській області ліквідовано двох загарбників та їхній транспортний засіб.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 5 грудня. Загалом від початку доби відбулося 180 бойових зіткнень.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.