Глава МЗС Німеччини відвідала позиції українських зенітників
Джерело: Bild
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок побувала на околицях Києва, де поспілкувалася з бійцями українського мобільного загону ППО. Міністерка висловила переконання у необхідності посилення українського захисту.
Люди тут, в Україні, з якими я сьогодні знову зустрілася, борються із мужністю левів та левиць. Нам складно собі уявити, що це взагалі означає. Ми були за містом у полі, де молоді люди воюють на зенітних пікапах для збиття дронів та ракет. Ці мобільні групи виїжджають для захисту від атак з повітря критичної інфраструктури, яка не має оборони у вигляді систем Patriot або Gepard. Вони самі їх збивають. Коли атакують дрони, вони не можуть бути впевнені, що самі не будуть під ударом, якщо їх не збити, – поділилася враженнями Бербок від поїздки з заступником головного редактора Bild Паулем Ронцгаймером.
Міністерка зауважила, що вкотре переконалася у необхідності збільшення оборонних постачань. Додавши, що підтримує міністра оборони Бориса Пісторіуса, котрий нещодавно запросив у Мінфіну ФРН 3,8 млрд євро як додаткове фінансування на озброєння України.
Тоді як, відповідаючи на запитання стосовно ракет Taurus, вона пояснила, що рішення про передачу цієї зброї має ухвалити коаліційний уряд. Бербок нагадала, що давно сформувала власну думку щодо цього питання, тоді як канцлер ФРН має іншу думку. Тож для погодження, три партії в уряді повинні прийняти спільне рішення.
21 травня до України з візитом прибула глава МЗС Німеччини Анналена Бербок. У МЗС ФРН наголосили, що візит Бербок до Києва відбувається у непростий час, коли росіяни почали повторний наступ на Харків. Тому мета візиту – запевнити українських союзників у тому, що навіть попри загострення ситуації, Німеччина та Європа залишатимуть на боці України і не припинять підтримувати її.
Зауважимо, у квітні уряд Німеччини запустив ініціативу з пошуку додаткових засобів протиповітряної оборони, які можна передати Україні на тлі посилення російських обстрілів.
Федеральний уряд ФРН виступає з новою ініціативою щодо надання Україні додаткових засобів протиповітряної оборони. З цією метою міністерка закордонних справ Анналена Бербок та глава Міноборони Борис Пісторіус комунікують із союзниками. Адресатами є партнери в НАТО та Європейському Союзі, а також треті країни, зазначив речник МЗС, не надаючи додаткових подробиць.
Україна продовжує залишатися основною країною-отримувачем німецького експорту озброєння. На перший квартал року понад 70% схвалених урядом ФРН коштів отримає наша країна. Згідно з попередніми даними, у першому кварталі 2024 року у Німеччині видано дозволи на остаточний експорт озброєнь на суму близько 5,2 млрд євро. Основною країною-отримувачем стала Україна, для котрої схвалили експорт озброєнь на суму близько 3,8 млрд євро.
- У 2024 році Міноборони Німеччини запросило в уряду додаткові 3,8 млрд євро на військову допомогу Україні.
- Німеччина підтримала армію України на суму приблизно 5,4 мільярда євро за 2023 рік.
- Уряд Німеччини веде переговори з європейським розробником та виробником ракетних систем MBDA про постачання Україні крилатих ракет Taurus.
- 21 травня президент Володимир Зеленський та глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час зустрічі обговорили ситуацію на фронті, а також ініціативу ФРН щодо пошуку систем ППО для України на тлі масованих обстрілів з боку РФ.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.