Грузія пригрозила США «переглянути відносини», якщо ті введуть нові санкції
Джерело: News Georgia
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе на зустрічі з пані послом США Робін Данніган заявив, що Тбілісі “істотно перегляне” відносини зі США, якщо Вашингтон ухвалить нові санкції.
“Зазначено, що цим рішенням американська сторона наблизилася до критичної точки, і в разі ухвалення ще одного подібного рішення, можливо, спричинить суттєвий перегляд позиції Грузії щодо грузино-американських відносин”, – повідомила пресслужба уряду.
Кобахідзе назвав санкції “рішенням Держдепартаменту США”, яке, на його думку, спрямоване на покращення шансів опозиції перед виборами, але є “абсолютно контрпродуктивним”. Він вважає, що санкції не допоможуть опозиції і “правлячу команду не налякають”.
16 вересня США запровадили санкції проти 64 громадян Грузії за порушення прав людини та підрив демократії.
До санкційного списку потрапили глава департаменту МВС Звіад Харазішвілі, його заступник та представники проросійського угруповання “Альт-інфо”. Санкції для силовиків введено через їхню роль у жорстоких розгонах мирних протестів проти закону про іноагентів. Лідерів “Альт-інфо” включили до списку за напади на учасників мирних зібрань.
Держдепартамент США також запровадив візові обмеження для понад 60 громадян Грузії та їхніх родин, включаючи високопоставлених чиновників, депутатів, бізнесменів, пов’язаних із корупцією, та правоохоронців, які побили демонстрантів.
З чого все почалось?
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про “Про прозорість іноземного впливу”.
28 травня парламент Грузії відкинув зауваження президентки країни Саломе Зурабішвілі, подолав вето глави держави і остаточно затвердив закон про “іноагентів”. За подолання вето президентки проголосували 84 депутати, проти – чотири.
Після чого, у зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
Посол Євросоюзу в Грузії Павло Герчинський зазначив, що вступ Грузії до ЄС на сьогодні зупинено. Він оголосив це на дводенній міжнародній конференції в Тбілісі, присвяченій темі “Розширення ЄС – геополітична необхідність і подальші кроки для країн-кандидатів у ЄС”.
Декілька країн ЄС закликали до санкцій проти Грузії, включаючи призупинення безвізового режиму, у відповідь на зухвалу позицію уряду щодо закону про “іноземних агентів”, інспірованого Росією.
США зупинили допомогу Грузії на понад 95 мільйонів доларів через антидемократичні дії уряду. 23 травня США оголосили про перегляд двосторонньої співпраці, що призвело до зупинення цієї допомоги.
13 липня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі повідомила, що внесла до Конституційного суду позов щодо закону “Про прозорість іноземного впливу”.
Зауважується, що закон суперечить 78 статті Конституції Грузії — перехідному положенню про європейську та євроатлантичну інтеграцію країни, яке зобов’язує конституційні органи в межах своїх повноважень вживати всіх заходів для забезпечення повної інтеграції Грузії до ЄС та НАТО.
- За даними телекомпанії TV Formula, вже фактично досягнуто домовленості про зупинення безвізового режиму ЄС з Грузією.
- Грузинські законодавці у вівторок, 17 вересня, схвалили в третьому й останньому читанні закон про “сімейні цінності та захист неповнолітніх”, який передбачає суттєве обмеження прав ЛГБТК.
На Мадагаскарі щороку в ресторанах готують близько 750 лемурів, зокрема тих видів, котрі перебувають на межі зникнення. Втім, 95% продажів м’яса лемурів відбуваються безпосередньо між мисливцями та заможними клієнтами. За підрахунками науковців, це означає, що щороку майже 13 тисяч лемурів стають жертвами кулінарних уподобань людей.
Атаки на танкери “тіньового флоту” Росії Kairos і Virat, які йшли під прапором Гамбії біля чорноморського узбережжя Туреччини, “створили серйозні ризики для безпеки судноплавства, життя, майна та довкілля”, мовиться у заяві МЗС Туреччини.
У Вишгороді вдалося ліквідувати пожежу в багатоповерхівці після атаки російських дронів, нині на місці тривають відновлювальні роботи. Внаслідок ворожого обстрілу загинула одна людина.
Україна та Норвегія підписали документ про запуск спільного виробництва дронів. У 2026 році партнери планують розгорнути пілотну лінію та почати нарощувати потужності.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.