Індія успішно посадила космічний корабель на Місяць

Джерело: Sky News

Індія стала четвертою країною, яка змогла успішно здійснити посадку космічного корабля на Місяці.

Зокрема, Індія стала першою країною, яка успішно посадила космічний корабель на відносно недослідженому південному полюсі Місяця.

Космічний корабель Індійської організації космічних досліджень (ISRO) Chandrayaan-3  мав на меті стати першим космічним апаратом, який приземлився в районі місячної поверхні, який, як вважають, містить глибокі кратери з водяним льодом.

Він приземлився через шість тижнів після запуску на борту ракети з космодрому в Андхра-Прадеш.

Успішну посадку зустріли оплесками представники управління польотом у космічному центрі Сатіша Дхавана.

Прем’єр-міністр Нарендра Моді приєднався до телефонної конференції в космічному центрі, щоб спостерігати за посадкою, помахавши індійським прапором, коли космічний корабель приземлився.

Також він сказав, що Індія тепер розглядатиме майбутню місію польоту людини на Місяць.

Після успішної посадки Chandrayaan-3 працюватиме лише два тижні, протягом яких він проведе серію експериментів для визначення мінерального складу поверхні Місяця.

Значну частину роботи виконуватиме марсохід, який буде розгорнуто двометровим посадковим модулем космічного корабля.

Вчених особливо цікавить водяний лід, оскільки його можна використовувати для отримання палива, кисню та питної води. Ця місія закладає основу для потенційної постійної бази.

Зазначимо, що це вже друга спроба індійської команди приземлитися там. У 2019 році місія ISRO Chandrayaan-2 успішно розгорнула орбітальний апарат, але його посадковий модуль розбився.

Нагадаємо, що 20 серпня російська станція “Луна-25” зіткнулася з Місяцем. Через тиждень після запуску вона перестала існувати.

За даними Роскосмосу, станція “перейшла на нерозрахункову орбіту, зіткнулася з Місяцем і припинила своє існування”. Раніше повідомлялося, що трапилася “позаштатна ситуація”, не уточнивши, яка саме.

“Луна-25” мала висадитися на Місяці 21 серпня.

Російська служба “Радіо Свобода” з 15 квітня зупинила мовлення в середньохвильовому діапазоні 1386 кГц. У медіа не уточнили тривалість зупинення трансляції.

Європейський Союз попередив президента Сербії Александара Вучича, що його участь у параді 9 травня в Москві може поставити хрест на євроінтеграційних прагненнях країни.

15 квітня Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому проєкт закону “Про внесення зміни до частини першої статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо проведення перевірок з питань вчинення мобінгу (цькування)”.

Попри заявлену мету скоротити торговельний дефіцит США, президент Дональд Трамп фактично знищує одну з найбільш конкурентоспроможних експортних галузей країни — вищу освіту.

15 квітня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проект закону щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.