Із 3 жовтня НБУ впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу
Джерело: пресслужба НБУ
Вже з 3 жовтня Національний банк України впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу, продовжуючи реалізацію Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Офіційний курс визначатиметься на основі курсу за операціями на міжбанківському ринку, а не встановлюватиметься директивно НБУ, як це відбувалося з 24 лютого 2022 року.
Одначе зазначається, що Нацбанк і далі контролюватиме ситуацію на міжбанківському валютному ринку та на постійній основі компенсуватиме структурний дефіцит іноземної валюти на ринку.
Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Банк суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи значного послаблення чи зміцнення гривні.
Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку “за активної участі НБУ”.
Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і минулі півтора року. Зокрема мовиться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.
Зауважується, що Нацбанк продовжить докладати зусиль для “мінімізації різниці між готівковим та офіційним курсами”.
Новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку, сприятиме їх кращій адаптації до зміни внутрішніх і зовнішніх умов та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу, – обіцяють в НБУ.
Окрім цього, наголошується, що керована гнучкість курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.
У пресслужбі запевнили, що незмінним пріоритетом НБУ лишатиметься збереження курсової стійкості.
- Національний банк України, Міністерство фінансів України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили нову Стратегію розвитку фінансового сектору України.
- Станом на 1 серпня міжнародні резерви України за попередніми даними становили $41 718,6 млрд. Так, за липень вони зросли на 6,9%, вдруге поспіль оновивши рекордний показник за всю історію незалежності.
- Перша заступниця глави Національного банку України Катерина Рожкова прокоментували ініціативу Офісу президента щодо відмови від готівки розширення доступу громадян до фінансових послуг через створення поштового банку на базі “Укрпошти”.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.