Карти ядерної атаки США: оцінка наслідків для Пхеньяна, Москви та Пекіна
Журнал Newsweek дослідив вплив американської ядерної зброї на столиці трьох ключових країн — Північної Кореї, Росії та Китаю.
Дослідження базується на картах, створених істориком ядерних технологій Алексом Веллерстайном, які моделюють наслідки вибуху найпотужнішої бомби США, B-83. Ці оцінки враховують дані про радіус руйнувань, втрати серед населення та травматичні наслідки для виживших.
Потенційні наслідки вибухів:
Пхеньян, Північна Корея: Загибель 1,3 млн людей та 1,1 млн поранених. У зоні легкого ураження вибухом перебуватимуть 3,1 млн мешканців.
Джерело: Newsweek
Москва, Росія: Загибель 1,37 млн людей, поранення — 3,7 млн. У зоні ураження — понад 10 млн осіб.
Джерело: Newsweek
Пекін, Китай: 1,55 млн загиблих, 3,33 млн поранених. У радіусі вибуху — близько 9 млн людей.
Джерело: Newsweek
Радіус вогняної кулі (внутрішнє жовте коло), в якому все буде випаровуватися через інтенсивне тепло, що підійматиметься до мільйонів градусів і площею враження досягне приблизно 4,12 квадратних кілометри. Більш помірний радіус ураження вибухом (внутрішнє сіре коло), що охоплює 175,3 квадратних км вибуху, знищить житлові будинки та, ймовірно, спричинить масові пожежі.
Будь-хто в радіусі 546,5 квадратних кілометрів від вибуху (радіус теплового випромінювання: ширше помаранчеве коло) ризикує отримати опіки третього ступеня по всій шкірі, “часто безболісні, оскільки вони руйнують больові нерви”, що може спричинити серйозні рубці, інвалідність і вимагають ампутації.
У радіусі легкого пошкодження вибухом (ширше сіре коло), 1385,64 квадратних кілометрів від вибуху, слід очікувати, що скляні вікна розіб’ються, що може спричинити травми.
Експерти аналізували повітряний вибух на висоті 3319,3 метра для максимального покриття зони враження. Найбільший вплив спостерігатиметься у центральній зоні вибуху, де все випаровується через температуру, що досягає мільйонів градусів. Навколо цієї зони — великі площі пожеж, сильних вибухових хвиль та термічних уражень.
Ця публікація з’явилася на тлі ескалації міжнародної напруженості: Росія модернізувала свою ядерну доктрину, наголошуючи на “неминучості відплати” у разі агресії проти неї чи її союзників; Україна вперше використала ракети ATACMS для ударів по території Росії; Китай посилює активність навколо Тайваню та має територіальні суперечки в Південно-Китайському морі, що загострює його відносини із США.
Ці події підтверджують прогнози про ймовірність конфлікту між США та великими державами, зокрема Китаєм чи Росією.
- Аналітики ISW прокоментували чергові заяви президента РФ Володимира Путіна щодо російської ракети “Орєшнік”. Фахівці зауважили, що Путін продовжує вихваляти технічні можливості ракети та погрожує вдарити нею по території України. Та на думку фахівців, ці всі заяви зроблені лише задля того, аби змусити Україну та Захід до самостримання.
Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.
Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.
23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.