Карти ядерної атаки США: оцінка наслідків для Пхеньяна, Москви та Пекіна
Журнал Newsweek дослідив вплив американської ядерної зброї на столиці трьох ключових країн — Північної Кореї, Росії та Китаю.
Дослідження базується на картах, створених істориком ядерних технологій Алексом Веллерстайном, які моделюють наслідки вибуху найпотужнішої бомби США, B-83. Ці оцінки враховують дані про радіус руйнувань, втрати серед населення та травматичні наслідки для виживших.
Потенційні наслідки вибухів:
Пхеньян, Північна Корея: Загибель 1,3 млн людей та 1,1 млн поранених. У зоні легкого ураження вибухом перебуватимуть 3,1 млн мешканців.
Джерело: Newsweek
Москва, Росія: Загибель 1,37 млн людей, поранення — 3,7 млн. У зоні ураження — понад 10 млн осіб.
Джерело: Newsweek
Пекін, Китай: 1,55 млн загиблих, 3,33 млн поранених. У радіусі вибуху — близько 9 млн людей.
Джерело: Newsweek
Радіус вогняної кулі (внутрішнє жовте коло), в якому все буде випаровуватися через інтенсивне тепло, що підійматиметься до мільйонів градусів і площею враження досягне приблизно 4,12 квадратних кілометри. Більш помірний радіус ураження вибухом (внутрішнє сіре коло), що охоплює 175,3 квадратних км вибуху, знищить житлові будинки та, ймовірно, спричинить масові пожежі.
Будь-хто в радіусі 546,5 квадратних кілометрів від вибуху (радіус теплового випромінювання: ширше помаранчеве коло) ризикує отримати опіки третього ступеня по всій шкірі, “часто безболісні, оскільки вони руйнують больові нерви”, що може спричинити серйозні рубці, інвалідність і вимагають ампутації.
У радіусі легкого пошкодження вибухом (ширше сіре коло), 1385,64 квадратних кілометрів від вибуху, слід очікувати, що скляні вікна розіб’ються, що може спричинити травми.
Експерти аналізували повітряний вибух на висоті 3319,3 метра для максимального покриття зони враження. Найбільший вплив спостерігатиметься у центральній зоні вибуху, де все випаровується через температуру, що досягає мільйонів градусів. Навколо цієї зони — великі площі пожеж, сильних вибухових хвиль та термічних уражень.
Ця публікація з’явилася на тлі ескалації міжнародної напруженості: Росія модернізувала свою ядерну доктрину, наголошуючи на “неминучості відплати” у разі агресії проти неї чи її союзників; Україна вперше використала ракети ATACMS для ударів по території Росії; Китай посилює активність навколо Тайваню та має територіальні суперечки в Південно-Китайському морі, що загострює його відносини із США.
Ці події підтверджують прогнози про ймовірність конфлікту між США та великими державами, зокрема Китаєм чи Росією.
- Аналітики ISW прокоментували чергові заяви президента РФ Володимира Путіна щодо російської ракети “Орєшнік”. Фахівці зауважили, що Путін продовжує вихваляти технічні можливості ракети та погрожує вдарити нею по території України. Та на думку фахівців, ці всі заяви зроблені лише задля того, аби змусити Україну та Захід до самостримання.
Правоохоронці викрили канал незаконного переправлення військовозобов’язаних чоловіків через державний кордон до Молдови та невизнаного Придністров’я.
24 червня російські війська атакували автозаправну станцію на околиці Сум. Внаслідок ворожого обстрілу постраждали троє цивільних.
Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.
Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.