Кілька країн Європи повернули обов’язковий призов до армії на тлі загрози з Росії

Джерело: CNN

На тлі повномасштабного вторгнення РФ в Україну кілька країн Європи повернули або розширили обов’язкову військову службу.

“Ми починаємо розуміти, що нам, ймовірно, доведеться скоригувати способи мобілізації для війни та скорегувати способи виробництва військової техніки, а також найму та навчання персоналу”, – сказав Роберт Гамільтон, керівник відділу досліджень Євразії в Інституті досліджень зовнішньої політики, який був офіцером армії США 30 років.

Він додав, що, на жаль, у 2024 році доводиться мати справу з питаннями про те, як мобілізувати мільйони осіб, які потенційно “будуть кинуті у м’ясорубку війни”.

“Але сюди нас поставила саме Росія”, – додав він.

Ризик масштабної війни на території Європи зріс відколи президент РФ Володимир Путін “нарешті почав відкриту війну” в Україні, намагаючись “відновити радянську імперію”, зауважив генерал у відставці Веслі Кларк, який був Верховним головнокомандувачем об’єднаними збройними силами НАТО у Європі.

“Зараз у Європі триває війна, яку ми ніколи не думали побачити знову. Незрозуміло, чи є це новою холодною війною, чи наближенням гарячої війни. Але це неминуче попередження НАТО про те, що потрібно відновлювати нашу здатність захищатись”, – додав він.

Ці зусилля, зокрема, включають призов на військову службу.

Після закінчення холодної війни чимало країн Європи скасували обов’язковий призов. Проте кілька країн – зокрема Скандинавські країни та країни Балтії – останніми роками відновили призов через російську загрозу. Відмова від військової служби загрожує штрафом, а в деяких країнах навіть ув’язненням.

Одна з останніх країн, які відновили призов – Латвія. У цій країні його скасували у 2006 році і відновили 1 січня 2024 року. Військова служба у Латвії триватиме один рік.

У квітні Норвегія представила новий план про збільшення оборонного бюджету та збільшення збройних сил на 20 000 осіб.

“Нам потрібна оборона, яка буде відповідати вказаній цілі у нинішній безпековій ситуації”, – сказав глава норвезького уряду Йона Гар Стьоре.

У Норвегії призов на військову службу обов’язковий з 2015 року як для чоловіків, так і для жінок.

Дебати про обов’язковий призов точаться і в інших країнах. До прикладу, у Великій Британії консерватори перед виборами висунули ідею про повернення військової служби.

Проте чи не найбільші зміни відбуваються у Німеччині, яка після Другої світової війни остерігалась всього військового. Цьогоріч вперше з часів холодної війни Німеччина оновила план на випадок конфлікту у Європі, а очільник міноборони ФРН Борис Пісторіус у червні представив пропозицію про нову добровільну військову службу.

“Ми повинні бути готові до війни до 2029 року”, – сказав він.

Та не всі готові реагувати на загрозу. У Литві, наприклад, думки про військову службу серед студентів відрізняються, сказав Паулюс Вайтекус, президент Національної спілки студентів Литви. Оскільки країна знову запровадила обов’язкову військову службу в 2015 році через “зміну геополітичної ситуації”, близько 3500-4000 литовців у віці від 18 до 26 років залучаються щороку на 9-місячну військову службу.

Оскільки призов залишається непопулярною темою в деяких країнах, НАТО намагається досягти своєї нової мети: мати 300 000 військовослужбовців, готових бути активованими протягом одного місяця, і ще півмільйона протягом шести місяців, сказав Шон Монаган, запрошений співробітник програми “Європа, Росія та Євразія” Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Він додав, що НАТО вже досягло цієї мети тоді як ЄС визнало, що для них це буде непросто.

Можливим рішенням є більш спритні, сучасні військові.

Один із найновіших членів НАТО , Фінляндія, має спроможність задіяти понад 900 000 резервістів, причому 280 000 військовослужбовців готові негайно відреагувати в разі потреби. Однак у мирний час у Сили оборони Фінляндії працює лише близько 13 000 осіб, включаючи цивільний персонал.

Норвегія та Швеція мають подібні моделі, обидві мають значну кількість резервістів, хоча й не так багато, як Фінляндія.

У Швеції, де призов на військову службу тепер також є гендерно нейтральним, у 2024 році призвали близько 7000 осіб. За даними збройних сил Швеції, у 2025 році ця кількість зросте до 8000.

Протягом останнього десятиліття альянс НАТО переглядав свою стратегію та нарощував потенціал у відповідь на зростаючу загрозу з боку Росії.

Повномасштабний напад Росії на Україну в 2022 році, який послідував за підтримкою проросійських сепаратистів на сході України та незаконною анексією Криму в 2014 році, неминуче спонукав союзників переоцінити, чи готові вони до війни та зміцнити свою оборону.

Хоча союзники по НАТО “безумовно готові воювати хоч сьогодні ввечері”, все ще залишається питання, чи готові вони до тривалої війни, такої як в Україні, сказав Монаган, зазначивши, що в низці пунктів ще потрібно зробити роботу. До них належать промислові потужності, витрати на оборону та стійкість суспільства – куди входить питання призову.

• 13 червня сейм Литви постановив, що до списку призову у країні включатимуть осіб віком від 17 років.