Кількість поранених внаслідок удару РФ по Харкову збільшилася до 37

Джерело: голова Харківської ОДА Олег Синєгубов

Кількість поранених внаслідок російського удару керованими авіабомбами по Харкову збільшилася до 37 осіб.

Чотири людини, дві жінки та два чоловіки, перебувають у важкому стані й медики борються за їхні життя.

Раніше повідомляли, що 16 людей госпіталізували, серед них – двоє дітей.

Також відомо, що три людини загинули внаслідок російської атаки.

: Фото: Харківська ОДА

: Фото: Харківська ОДА

Нагадаємо, що вдень 22 червня російська армія здійснила щонайменше чотири удари по Харкову керованими авіаційними бомбами (КАБ). За інформацією кореспондентів Суспільне Харків, вибухи у місті чули о 15:14.

Російські загарбники влучили в житловий будинок. На місці всі необхідні служби, розбір завалів триває.

Пошкоджена виключно цивільна інфраструктура: будинок, зупинки громадського транспорту, магазини.

У Вовчанській громаді Харківщини окупанти з БпЛА атакували автівку з цивільними.
Ситуація на Харківщині повністю стабілізована, Сили оборони активно вибивають противника з їхніх позицій. Про це розповів командир Батальйону ударних БпАК “Ахіллес” Юрій Федоренко.
Російські війська обстріляли с. Вільхівка на Харківщині, а також заклад дитячого відпочинку у Харкові.

Росія системно позбавляє громадянства кримських татар, засуджених за політичними мотивами, одночасно погрожуючи депортацією після відбуття терміну ув’язнення. Про це повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва.

9 вересня на 30-му засіданні у форматі “Рамштайн” партнери оголосили про нову посилену військову допомогу Україні.

В Європейському парламенті відзначили історію українського хлопця Олександра та його бабусі, які до початку повномасштабного вторгнення Росії проживали в Маріуполі.

Російський дрон атакував будинок польського подружжя саме тоді, коли вони дивилися по телевізору новини про безпілотники РФ, що порушили повітряний простір Польщі.

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.