Конвої НАТО можуть захистити врожай зерна в Україні від Путіна – Bloomberg

Джерело: Bloomberg News

Росія припинила участь в зерновій угоді і Путін сказав, що він може почати атакувати зернові судна, які все ще курсують міжнародними водами Чорного моря. Це дуже ускладнює, а то й унеможливлює отримання безпечного експорту зерна та іншої сільськогосподарської продукції, фактично створюючи блокаду. Відповідно до міжнародного права такі блокування є незаконними.

ООН не зможе взяти на себе провідну роль у захисті безпечного експорту через можливість Росії накласти вето на будь-які рішення Ради Безпеки. Тож таку місію, ймовірно, може очолити або НАТО, або “коаліція охочих” на чолі зі США.

Ймовірно, об’єднається торгове судно в конвої по три-п’ять кораблів, кожен з яких супроводжувався двома військовими кораблями з керованими ракетами. Буде значний повітряний компонент для здійснення патрулювання з відстеженням розташування російського Чорноморського флоту, який працює в основному з портів окупованого Криму, і для реагування на можливі російські повітряні атаки на кораблі. Винищувачі можуть бути направлені на бази НАТО на півночі Туреччини або, ймовірніше, в Румунії та Болгарії. Супутникове командування та управління буде необхідним, повітряні та морські безпілотники можуть бути інтегровані.

“Очевидно, що все це було б страшенно складним і ризикованим. З точки зору складності, я впевнений, що НАТО (або коаліція, сформована США, Великобританією та їхніми чорноморськими партнерами) могла б впоратися з такою оборонною військовою операцією. Ризик очевидний: це приведе Росію та західних прихильників України до прямої конфронтації, якщо не обов’язково до бойових дій. Було б надзвичайно важливо перед початком місії публічно пояснити її наміри та масштаби, даючи зрозуміти Росії, що ми не хочемо бою, а зробимо все, що від нас залежить, щоб захистити конвої”, – зазначив Джеймс Ставрідіс, автор статті.

За його прогнозами Путін буде погрожувати, але навряд чи вступить у прямий бій з НАТО чи з коаліцією чорноморських військових кораблів на чолі з США. 

23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.

Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.