Країни Балтії розробляють план масової евакуації у випадку російського вторгнення

Джерело: Reuters

Литва, Латвія та Естонія розробляють план дій на випадок надзвичайних ситуацій, які можуть призвести до евакуації сотень тисяч жителів, зокрема у випадку російського вторгнення.

Країни давно висловлювали свої занепокоєння щодо можливої російської агресії країнам НАТО, посилаючись на російські кібератаки, кампанії з дезінформації та вторгнення російських винищувачів і БпЛА за останні кілька місяців.

Росія запевняє, що не планує нападати на НАТО, однак Естонія, Латвія та Литва подвоїли витрати на оборону після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке відбулось після того, як Кремль неодноразово заперечував таку ймовірність.

Очільник пожежної служби Литви Ренатас Пожела зауважив, що загрози з боку РФ можуть бути різними.

“Можливо ми побачимо потужну армію уздовж кордонів країн Балтії, очевидно, з метою захопити всі три країни за три дні чи за тиждень”.

Саботаж комунікацій або транспортних сполучень, масовий наплив мігрантів, громадянські заворушення серед російськомовних меншин або фейкові новини, що спричиняють масові втечі – це інші сценарії, що обговорюються в місцевих ЗМІ та за їх межами.

“Ми говоримо про це щомісяця, щотижня – на роботі, скрізь”, – сказав 31-річний Армінас Раудіс, волонтер, який грає роль евакуйованого під час навчань у Литві цього тижня.

Рольова гра передбачала евакуацію лише ста людей зі столиці Вільнюса, але посадовці, опитані Reuters, сказали, що планування на випадок надзвичайних ситуацій, яке досі значною мірою тримається в таємниці, розробляється для набагато більшої кількості людей.

Половина тих, хто живе в межах 40 км від кордонів Росії та Білорусі – близько 400 000 осіб – є серед них, сказав Пожела.

Західне місто Каунас планує розмістити 300 000 людей у ​​школах, університетах, католицьких церквах та на арені, де нещодавно виступали Роббі Вільямс і Роджер Вотерс. Подібні зусилля тривають і в інших містах.

За словами представника пожежної служби, пункти збору, зокрема у Вільнюсі, вже обрано, поїзди та автобуси призначені, а такі припаси, як туалетний папір та туристичні ліжка, роташовані на складах.

Тих, хто тікає на автомобілях, спрямують на другорядні дороги, щоб розчистити інші для армії, що прибуває, і вже є карта, на якій позначені міста, де вони можуть шукати притулку.

“Це дуже обнадійливий сигнал нашому суспільству, що ми готові та плануємо. Ми зробили свою домашню роботу”, – сказав агентству Reuters міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.

Жодна з трьох балтійських країн не має детальних планів щодо переміщення когось за межі своїх кордонів.

Дві асфальтовані дороги та кілька лісових стежок з’єднують їх з Польщею через Сувалкську протоку – вузьку лісисту частину Польщі між Росією та Білоруссю, а військовій техніці, що прибуває, буде надано пріоритет перед тими, хто намагається втекти до Польщі.

“Ми повинні враховувати ризик (Сувалкського коридору)”, – сказав Івар Май, радник з питань масової евакуації Естонської ради порятунку, маючи на увазі можливість того, що російські війська можуть спробувати відрізати країни Балтії від їхнього єдиного кордону з державою-членом НАТО.

Естонія готує плани щодо переселення десятої частини своїх 1,4 мільйона осіб у ​​тимчасові укриття, а багато інших, ймовірно, переїдуть до родичів, сказав Май.

Дві третини російськомовного міста Нарва з населенням 50 000 осіб є серед тих, хто, як очікується, переїде, причому уряд допомагає щонайменше половині з них.

“Це лише для тих, у кого немає інших місць, куди можна піти”, – сказав він.

Латвія оцінює, що третина з її 1,9 мільйона осіб може покинути свої домівки, сказав Іварс Накуртс, заступник голови Державної пожежно-рятувальної служби Латвії.

“Ви плануєте все”, – сказав він.

  • У НАТО мають намір підвищити для російського глави Володимира Путіна ціну тієї гібридної війни, котру він веде проти країн Альянсу, та чітко визначити заходи протидії його провокаціям, повідомили чотири представники блоку.

Після кількагодинних дебатів більшість депутатів проголосували за денонсацію угоди з Росією від 1998 року. Цей крок є відповіддю на виявлену “дезінформаційну діяльність” центру.

Австралійський штат Вікторія став першим в історії країни, який підписав офіційну угоду з корінними народами. Цей 34-сторінковий документ визнає репресії, завдані їм колонізацією.

Спеціалізований кримінальний суд визнав Юрая Цинтулу винним у тероризмі, але тепер його справа перейде до Верховного суду Словаччини. Адвокат оскаржив усі пункти вироку.

Профспілки виступають проти запропонованої урядом реформи трудового законодавства, яка спрощує звільнення та подовжує строкові договори.

Половина неконтактних племен може зникнути протягом наступного десятиліття, якщо не вжити заходів для їхнього збереження.