Країни ЄС можуть відправити в Україну до 100 тисяч миротворців – Reuters
Джерело: Reuters
Європейські країни нині проводять детальні переговори стосовно відправлення військового контингенту до України у разі припинення чи замороження війни з Росією. За словами співрозмовників агентства, мінімальна чисельність такої місії оцінюється у 40 тисяч військових. Разом з тим, панує думка, що для захисту України від повторення російської агресії потрібно 100 тисяч військових, підтвердив представник європейських служб безпеки.
Так, основу контингенту можуть становити військові з п’яти-восьми країн, серед яких Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Польща. Остаточна чисельність залежатиме від формату, що нині обговорюється. Так, Італія виступає за миротворчу місію, тоді як у Франції та Україні наголошують саме на стримуванні Росії.
Країни також ведуть дискусію про те, під чиєю егідою розгорнуть контингент. Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що миротворці мають діяти під егідою Організації Об’єднаних Націй. Тоді як інші посадовці переконані, що це дасть Росії надто великий вплив, оскільки вона є постійним членом Ради безпеки ООН.
На думку аналітиків, європейцям також доведеться переконати США взяти участь у місії – хоча б у вигляді розвідувальної та іншої оперативної допомоги. Водночас під час нещодавніх переговорів із президентами Франції та України Емманюелем Макроном та Володимиром Зеленським обраний 47-м президентом США Дональд Трамп виключив використання американських військ для контролю за припиненням вогню.
Дехто з посадовців вважає, що відправка контингенту в Україну підвищить ризик прямого конфлікту з Росією та збільшить навантаження на збройні сили європейських країн, котрі звикли покладатися на підтримку США.
Раніше стало відомо, що Макрон лобіює ідею міжнародної миротворчої місії для України, котра може залучити 40 тисяч військових. Ця ініціатива має стати гарантією безпеки на тлі можливого перемир’я, однак Кремль поки що не демонструє готовності до поступок.
Зауважується, що виключно виняткові обставини можуть змусити Макрона залишити Францію. Країна переживає найглибшу політичну кризу: у вівторок все ще не було зрозуміло, хто може стати новим прем’єр-міністром, і як до кінця року ухвалити бюджет на 2025 рік, якщо в Національних зборах жодна партія не має більшості.
Водночас існує й інший політичний порядок денний, який не терпить зволікань. Дональд Трамп, який неодноразово заявляв, що “за 24 години” зможе встановити мир в Україні, 20 січня вдруге зайде у Білий дім.
7 грудня, перед урочистостями з нагоди відновлення Нотр-Даму, Макрон провів зустріч з Трампом у Єлисейському палаці, після чого до них приєднався Володимир Зеленський.
Як пояснив колишній заступник генсека НАТО Каміль Гранд, Макрон передав Трампу, що Європа не може бути виключена з переговорів США з Росією, адже має важливі інтереси у сфері безпеки. Франція готова підтримати цей процес фінансово та взяти на себе ризики щодо захисту суверенітету України.
Основою французької ініціативи є миротворча місія, котра забезпечить дотримання Кремлем майбутнього перемир’я та демаркаційної лінії. За словами експерта Елі Тененбаума, місія могла б складатися з п’яти бригад, або близько 40 тисяч військових, і Польща могла б очолити одну з них.
Кілька практичних сценаріїв передбачають гарантії безпеки, котрі можуть реалізувати за трьома моделями:
- “Німецька модель” – прийняття України до НАТО навіть без визначених кордонів.
- “Ізраїльська модель” – постачання зброї навіть після встановлення миру.
- “Корейська модель” – міжнародна миротворча місія для контролю демаркаційної лінії.
Місія може включати елементи інших моделей і стати основою для гарантій безпеки України.
У виданні нагадали, що Макрон одноосібно приймає рішення щодо використання збройних сил країни та визначає напрями зовнішньої політики Франції.
Найбільшою проблемою, однак, залишається позиція Путіна: наразі він не давав жодних сигналів про те, що готовий відмовитися від контролю над усією Україною.
Додамо, 12 грудня очільник Франції Емманюель Макрон відвідав Польщу, щоб оприлюднити підсумки переговорів з обраним 47-м президентом США Дональдом Трампом та главою України Володимиром Зеленським у Парижі.
Раніше Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.
Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.
Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.
Також Макрон заявив, що кілька країн погодили план відправки військових інструкторів до України.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.
17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.