Купила NFT-марки про «російський військовий корабель»: у Криму затримали юристку

Джерело: лист Людмили Колесникової із СІЗО

У тимчасово окупованому Криму російські силовики затримали юристку Людмилу Колесникову за звинуваченням у держзраді (стаття 275 КК РФ).

За словами Колесникової, з 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила “статус тимчасового захисту”. У червні 2024 року приїхала на похорон матері до Ялти, але її затримали співробітники ФСБ власне на цвинтарі. Кримінальну справу стосовно неї відкрили третього жовтня, а до цього три місяці вона перебувала у статусі затриманої.

Зазначається, що кримінальну справу порушили через дві NFT-марки про “російський військовий корабель”, які Колесникова придбала два роки тому за 25 євро. Як зауважила жінка, із доказів у звинувачення, ймовірно, є витяг з банківського додатка Revolut.

Фото з відкритих джерел

Марка “Укрпошти”, випущена в умовах воєнного стану, “Російський військовий корабель, йди…” стала першою українською NFT-маркою.

Довідка. NFT – це унікальний токен, що дає право на володіння ексклюзивним об’єктом цифрового простору, серед яких можуть бути картини, музика, фотографії, відео тощо. Унікальний цифровий сертифікат зберігається у блокчейні та гарантує оригінальність предмета.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.