Купила NFT-марки про «російський військовий корабель»: у Криму затримали юристку
Джерело: лист Людмили Колесникової із СІЗО
У тимчасово окупованому Криму російські силовики затримали юристку Людмилу Колесникову за звинуваченням у держзраді (стаття 275 КК РФ).
За словами Колесникової, з 2022 року вона жила в Ірландії, де оформила “статус тимчасового захисту”. У червні 2024 року приїхала на похорон матері до Ялти, але її затримали співробітники ФСБ власне на цвинтарі. Кримінальну справу стосовно неї відкрили третього жовтня, а до цього три місяці вона перебувала у статусі затриманої.
Зазначається, що кримінальну справу порушили через дві NFT-марки про “російський військовий корабель”, які Колесникова придбала два роки тому за 25 євро. Як зауважила жінка, із доказів у звинувачення, ймовірно, є витяг з банківського додатка Revolut.
Фото з відкритих джерел
Марка “Укрпошти”, випущена в умовах воєнного стану, “Російський військовий корабель, йди…” стала першою українською NFT-маркою.
Довідка. NFT – це унікальний токен, що дає право на володіння ексклюзивним об’єктом цифрового простору, серед яких можуть бути картини, музика, фотографії, відео тощо. Унікальний цифровий сертифікат зберігається у блокчейні та гарантує оригінальність предмета.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.