Китай робить певні жести щодо України, але до зміни позиції «ще далеко» – The Guardian

Джерело: The Guardian

За своєю природою балансування на межі – це незручна позиція, яку важко утримувати. Тож не дивно, що намагання Китаю поєднати суперечливі інтереси щодо війни в Україні – зберегти партнерство з Росією “без обмежень”, не завдаючи при цьому надто великої шкоди своїм відносинам із країнами Заходу, – виявилася складною.

Як пояснили у виданні, увага до Китаю посилилася, коли його спецпосланник у справах Євразії Лі Хуей приєднався до переговорів у Саудівській Аравії. При цьому відомо, що ще на початку літа Пекін відмовився брати участь в аналогічних переговорах у Копенгагені.

За словами європейських посадовців, поведінку КНР в Джидді можна вважати “активною” і “конструктивною”. Проте, на думку дипломатів ЄС, Китай “маневрує навколо конфлікту, а не принципово змінює свою позицію щодо нього”.

Британське видання нагадало, що Сі Цзіньпін нарешті провів телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським у квітні, але тільки після того, як високопоставлений китайський дипломат спровокував скандал, поставивши під сумнів суверенітет колишніх радянських республік.

Водночас зазначено, що минулого місяця глава МI6 Річард Мур заявив, що Пекін був “абсолютним співучасником” Росії у війні проти України, підтримуючи агресора дипломатично і просуваючи російську пропаганду.

Китай не критикує повномасштабне вторгнення і навіть не визнає його таким, при цьому гостро висловлюється про “західні односторонні санкції”.

Хоча китайські фірми передають Україні обладнання, корисне як для військових, так і для цивільних, наприклад, бронежилети і безпілотники, проте не постачає зброю і не хоче ескалації конфлікту або його поширення на ширший регіон.

При цьому Китай знає, що його партнерство з Росією погіршило ставлення європейців до Пекіна.

Своєю чергою, китайські висловлювання “схвильованості” щодо застосування ядерної зброї виглядають як натяки Заходу: “не штовхайте Володимира Путіна надто далеко”.

Окрім того, у виданні підкреслили, що Китай вважається найбільшим імпортером українського зерна, тож має цілком прагматичні причини спонукати Росію повернутися до “Чорноморської ініціативи”.

  • Міжнародні переговори у Саудівській Аравії, що відбулися у вихідні, допомогли “консолідувати міжнародний консенсус” відносно пошуку мирного вирішення кризи в Україні, заявили у міністерстві закордонних справ Китаю.
  • Міністр закордонних справ Китаю Ван І провів телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Під час розмови він заявив Лаврову, що Китай підтримуватиме незалежну та неупереджену позицію щодо України та намагатиметься знайти політичне врегулювання цього питання.
  • Сі Цзіньпін хоче представити Китай як потужного торговельного партнера або небезпечного супротивника практично для будь-якої країни, яка сподівається досягти успіху в 21 столітті.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.