Лідери Європи хвилюються, що можуть втратити доступ до озброєнь США
Як повідомляють EurActiv, адміністрація Трампа підірвала довіру до США як ключового партнера в оборонній сфері.
Останні дії США щодо обмеження доступу України до ключових технологій для винищувачів F-16 викликали занепокоєння в європейських столицях. Це стало ще одним ударом по довірі до Вашингтона як головного постачальника озброєнь, і ситуація ставить під питання безпеку Європи.
Раніше європейські країни вважали, що купівля американської військової техніки гарантує їм стабільний доступ до озброєнь та підтримку США у разі військової загрози. Проте зараз цей підхід опинився під сумнівом. Якщо Вашингтон може обмежити доступ до критично важливого програмного забезпечення чи деталей для експлуатації військових систем, це робить європейські армії вразливими.
Попри це, деякі держави продовжують інвестувати у військову техніку США, зокрема Нідерланди, Бельгія та Чехія. Водночас Швеція та Португалія висловили обережність щодо майбутніх закупівель, а Канада оголосила про перегляд своїх замовлень на F-35.
Європа залишається сильно залежною від американських озброєнь: з 2020 по 2024 роки США постачали 64% усіх закуплених країнами НАТО озброєнь. Водночас Франція, Німеччина та інші європейські виробники намагаються скористатися ситуацією для розвитку власного оборонного комплексу.
У Брюсселі вже обговорюють збільшення фінансування на оборону, зокрема через спільні закупівлі європейської військової техніки. Попри давні розмови про створення незалежного оборонного ринку ЄС, політика Трампа може стати вирішальним фактором, що пришвидшить цей процес.
- Європейські дипломати запевнили, що у випадку 30-денного перемир’я у російсько-українській війні, ЄС продовжить постачати Україні озброєння.
Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.
Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.
Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.
Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.