Літні екстремальні погодні умови у Європі можуть обійтись ЄС у мільярди євро збитків

Джерело: The New York Times

За даними нового дослідження, хвилі тепла та повені можуть обійтись Євросоюзу у щонайменше 43 млрд євро у вигляді збитків для врожаю та втрати продуктивності.

Цього літа Європа постраждала від екстремальних погодних умов. Тепер континент оцінює їхні економічні наслідки.

Рекордні температури, посухи та повені можуть обійтись економіці регіону у щонайменше 43 млрд євро, мовиться у дослідженні.

У доповіді, представленій законодавцям ЄС, основну увагу приділяють екстремальним погодним явищам з червня по серпень, з метою допомогти блоку адаптуватись до континенту, який, за словами вчених, є одним з тих, які найшвидше нагріваються.

“Справжні витрати на екстремальну погоду проявляються повільно, оскільки ці події впливають на життя та засоби до існування через широкий спектр каналів, які виходять за межі початкового впливу”, — сказав Серіш Усман, доцент Мангеймського університету, який керував дослідженням разом з двома економістами з Європейського центрального банку.

Використовуючи модель, засновану на метеорологічних даних та оцінках історичного впливу екстремальних погодних явищ на 1160 різних регіонів Європейського Союзу, економісти заявили, що їм вдалося створити прогноз того, що вони назвали “потенційним впливом екстремальних погодних явищ у квазіреальному часі”.

Але вони попередили, що “ці оцінки оточує значна невизначеність”, оскільки дані, використані для проведення дослідження, обмежувалися літніми місяцями та конкретними погодними явищами. Наприклад, дані не враховували вплив лісових пожеж або поєднання одночасної посухи та хвилі спеки.

Європа страждає від літа сильних хвиль спеки. Зміна клімату почала змушувати людей стикатися зі складними питаннями щодо економічних та культурних витрат на адаптацію до зростання температур.

У дослідженні визначено, що Іспанія, Італія, Португалія, Греція та південна Франція є одними з регіонів, які найбільше постраждали від екстремальної спеки цього літа. Метеорологи заявили, що очікують, що ці регіони продовжуватимуть стикатися з ще більшою екстремальною спекою в наступні роки.

Іспанське метеорологічне агентство заявило, що минуле літо було найспекотнішим з моменту початку ведення обліку в 1961 році, коли по всій країні було зафіксовано три хвилі спеки. Температура піднялася на 0,1 градуса Цельсія вище попереднього рекордного періоду з червня по серпень 2022 року.

Економісти, що досліджують клімат, зазначили, що спека, посухи та повені по-різному перешкоджають економічній діяльності. Спека призводить до втрат продуктивності, наприклад, у будівельній та готельній галузях, тоді як посухи впливають переважно на сільське господарство. Повені пошкоджують інфраструктуру та будівлі, а також створюють непрямі втрати через порушення ланцюгів постачання.

На основі їхньої моделі, дослідження показало, що втрати для економіки були чітко вимірні. Наприклад, в Італії оціночні втрати склали 11,9 мільярда євро за 2025 рік і становитимуть 34,2 мільярда євро до 2029 року. Це становить 0,6% або 1,75%економічного обсягу Італії у 2024 році.

Спека вже впливає на те, як уряди планують своє майбутнє. Іспанія прагне інвестувати в системи прогнозування температури, щоб передбачати хвилі спеки та навчати медичних працівників, які будуть змушені лікувати більше захворювань, пов’язаних зі спекою. Вона також намагається підвищити енергоефективність та зменшити викиди парникових газів.

У Парижі містобудівники кажуть, що температура до 50 градусів за Цельсієм, не за горами.

У Черкасах стався вибух, унаслідок якого, за попередніми даними, загинула одна людина.

Палестинський рух ХАМАС закликав “братів в Ірані” утриматися від атак на країни Перської затоки, водночас підтверджуючи право Тегерана відповідати на дії Ізраїлю та США.

Батько бразильського добровольця, який загинув, захищаючи Україну, подолав понад 10 тисяч кілометрів, щоб приїхати до Львова на могилу свого сина.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що країна готується до можливого нападу з боку Хорватії, Албанії та Косова.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу надіслав Україні запит щодо переговорів про співпрацю у сфері перехоплення іранських безпілотників.