Лубінець: Близько 40% повернутих з полону мали статус зниклих безвісти
Джерело: Дмитро Лубінець
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що близько 40% повернутих з російського полону людей мали статус зниклих безвісти та не були підтверджені Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
Він розповів родичам захисників, що для України немає юридичної відмінності між зниклими безвісти та тими, хто має статус військовополонених.
“Ми щоденно докладаємо всіх зусиль, щоб повернути кожного і кожну!”, – наголосив Лубінець.
- Букви поспілкувались з Марією, сестрою зниклого безвісти військового про військовий шлях її брата, те, як змінилась ситуація, коли батальйон передали у підпорядкування іншій бригаді, отримання наказу про бойове завдання у “сірій зоні”, свідчення побратимів, що вижили понад сорок днів перебуваючи впритул до ворога, а також про те, чи ведеться розслідування обставин і що зараз відомо про ситуацію у цій же бригаді.
- Фотографи Влада та Костянтин Ліберови оприлюднили світлини українських військових, котрі лиш нещодавно повернулися з російського полону. Виснажені, у російському полоні армійці втрачають по 20, 30, а дехто навіть 40 кг. Українська сторона дотримується Женевської конвенції і закликає світову спільноту примусити РФ до виконання міжнародних обов’язків.
- За оцінками аналітиків, українська операція в Курській області спричинила збільшення стимулів для Росії до участі в обміні військовополоненими. Таким чином, 14 вересня Україна та Росія провели третій обмін військовополоненими з моменту початку операції ЗСУ на Курщині.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.