Литва та Польща погодили розширення військової співпраці
Джерело: DW
21 січня глави Польщі та Литви Анджей Дуда та Гітанас Науседа за підсумками зустрічі у Вільнюсі домовилися розширювати співпрацю у військовій сфері.
Ми зміцнюватимемо військову співпрацю. Ми проводитимемо спільні навчання, шукатимемо додаткові форми спільної підготовки наших збройних сил, посилюватимемо військову мобільність, — заявив Науседа.
Дуда акцентував, що особливої уваги, моніторингу та концентрації вимагає Сувалкський коридор — ділянка кордону двох країн між Калінінградською областю та Білоруссю, потенційне захоплення якої відріже країни Балтії від наземних сил НАТО.
Коментуючи військову допомогу Україні, президент Литви знову наголосив на необхідності робити це політичними, фінансовими та військовими засобами.
19 січня у міністерстві оборони Естонії повідомили, що Естонія, Латвія та Литва схвалили план будівництва оборонних споруд на своїх кордонах з Росією та Білоруссю.
Міністри оборони трьох країн підписали в Ризі угоду про будівництво “антимобільних оборонних установок у найближчі роки для стримування та, у разі необхідності, захисту від військових загроз”.
- Влада Фінляндії прийняла рішення на загальному засіданні Держради продовжити закриття пунктів пропуску на кордоні з Росією ще на місяць, зазначила міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен.
- Уряд Фінляндії намагається продовжити рішення щодо закриття кордону з РФ після 15 січня, коли спливає термін дії відповідного погодження. Нині триває пошук правових підстав.
- Президент Литви Гітанас Науседа в середу, 10 січня, повідомив, що Литва надасть Україні довгостроковий пакет військової допомоги на суму 200 млн євро.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.