Литва виділить Україні 2 млн євро подолання соціальних наслідків війни
Джерело: пресслужба Міністерства фінансів Литви
9 листопада на засіданні уряду Литви погодили виділення Україні 2 млн євро на ліквідацію соціальних наслідків повномасштабної війни з Росією.
Передбачається, що Литва передасть по 1 млн євро до Фонду інклюзії Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Фонду солідарності України Банку розвитку Ради Європи, що підтримує проєкти соціального призначення.
Зауважується, що Литва невтомно підтримує Україну та її народ і сприяє різноманітним ініціативам через інструменти Європейського Союзу та міжнародні фінансові інституції.
Сила України – в її народі та його рішучості боротися з агресором, тому важливо не лише підтримувати український бюджет для збереження економічної стабільності, але не менш важливо зосередитися на соціальних наслідках війни… Тому ми виділяємо кошти, які сприятимуть зміцненню соціального захисту країни, – зауважила міністерка фінансів Гінтаре Скайсте.
Очікується, що Литва перерахує кошти в обидва фонди до кінця 2023 року.
Варто зазначити, що раніше міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте заявила, що Європейський Союз має виділити більше коштів на підтримку України у своєму довгостроковому бюджеті та збільшити фінансування на військову логістику ЄС.
- Україна отримає від міжнародних партнерів понад 1,5 млрд євро військової допомоги.
- ЄС пропонує створити спеціальний фонд на 20 млрд євро для фінансування української армії.
- Європейська служба зовнішніх справ, також розробила план, який передбачає низку зобов’язань стосовно безпеки, які ЄС може взяти перед Україною.
- Міністерство оборони Литви оголосило про новий пакет військової підтримки Україні, що містить постачання двох пускових установок NASAMS, які країна придбала влітку.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.