Литва закликала ЄС обмежити імпорт харчових продуктів з РФ і Білорусі
Джерело: Delfi
Заступник міністра сільського господарства Литви Вітаутас Абукаускас закликав Європейську комісію вжити суворіших заходів щодо обмеження імпорту продуктів харчування російського та білоруського походження.
Заступник міністра сільського господарства зазначив, що Литва вже посилила контроль за зерном, що імпортується з Росії та інших країн високого ризику. Відтак, перевіряється кожен вагон або транспортний засіб, що ввозить продукцію, як зерно, призначене для литовського ринку, так і зерно, що експортується через Клайпедський порт.
Також посадовець додав, що необхідно діяти спільно, тому що рішення окремих країн ЄС щодо обмеження імпорту не дадуть бажаного результату, оскільки імпорт харчових продуктів, зокрема зерна, вільно доступний в інші країни ЄС.
Заступник міністра також привітав пропозицію Єврокомісії підвищити мита, що застосовуватимуться до зерна, насіння олійних культур і продуктів із них, які імпортуються з Росії та Білорусі, але водночас наголосив, що масштаб проблеми – набагато більший.
Нагадаємо, що 20 березня міністри сільського господарства Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Чехії звернулися до Європейської комісії із закликом заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі до Євросоюзу.
Міністри, які підписали звернення, наголосили, що Росія використовує доходи від експорту зерна до ЄС для фінансування повномасштабної війни проти України.
- Європейська комісія має намір запропонувати обмеження імпорту зерна з Росії та Білорусі, але не йдеться про повне ембарго. В ЄК вважають, що повна заборона може вплинути на світову продовольчу безпеку та стати предметом пропаганди Кремля.
- Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що підтримує заборону імпорту російського зерна в країну.
Президент РФ Володимир Путін заявив, що у разі відновлення переговорів між Росією та Україною місцем їхнього проведення може стати столиця Білорусі – Мінськ.
Триває 1587-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ в Україні у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 1,4 млн осіб.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.
Росія здатна продовжувати війну проти України ще протягом кількох років, попри втрати та економічний тиск. Про це заявив очільник Агентства розвідки Польщі Павел Шота, попередивши, що Кремль може рухатися до подальшої ескалації та тестування НАТО.