Литва запровадила нові обмеження на транзит вантажів до Калінінградської області РФ
Джерело: уряд Калінінградської області
Влада Литви скоротила квоти на перевезення вантажів залізницею територією країни на 20 тисяч тонн, що становить зменшення на 30% проти минулого року, повідомив заступник голови уряду Калінінградської області РФ, міністр розвитку інфраструктури Олександр Рольбінов. Він зазначив, що ці зміни змушують перенаправити додаткові вантажі на морські перевезення.
Рольбінов розповів, що нині морські перевезення вантажів здійснюють 28-30 суден різного типу, включаючи танкери, суховантажі, контейнеровози та чотири залізничні пороми.
У лютому 2024 року, колишній губернатор Калінінградської області РФ Антон Алиханов заявив, що Литва скоротила квоти на залізничний транзит між Калінінградом і іншими частинами Росії на 20%, водночас збільшивши тарифи на перевезення на майже 60%.
Зазначимо, що у червні 2022 року Литва обмежила автомобільний та залізничний транзит через свою територію для російських товарів, які потрапляють під санкції ЄС, зокрема для будівельних матеріалів, цементу та металів. Водночас, у липні того ж року Росія та ЄС досягли компромісу з цього питання.
Президент Литви Гітанас Науседа нещодавно заявив, що Калінінградська область РФ має зберегти литовську культуру, оскільки регіон історично є частиною Малої Литви. У відповідь на ці слова перший заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Олексій Журавльов заявив, що вся “Балтика повинна належати Росії”, як це було до революції, і пообіцяв знищити збройні сили Литви менше ніж за добу.
Раніше міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас повідомив, що країна встановила “зуби дракона” на мосту через річку Неман, що веде до Калінінградської області РФ. Також у майбутньому міст додатково укріплять залізними балками.
Міністр зауважив, що нині литовська армія випробовує укріплення, оцінюючи, як вони стримують важку ворожу техніку. Кащюнас запевнив, що укріплення вибудовують за планом.
До цього, влада Литви встановила протитанкові зуби дракона на кордоні з Калінінградською областю РФ. У серпні 2024 року Литва закупила та направила до кордонів із РФ та Білоруссю протитанкові їжаки, “зуби дракона” та інші оборонні засоби, повідомив міністр оборони.
Також повідомлялося, що Литва розпочне будівельні роботи зі зведення фортифікаційних споруд на кордоні з Калінінградською областю та Білоруссю.
Окрім того, глава МВС Литви Агне Білотайте обговорила з представниками Міністерства національної оборони, Міністерства зв’язку, Національного центру управління кризовими ситуаціями масову евакуацію у разі війни. Влада планує проводити просвітницькі заходи та навчання, а також заздалегідь поінформувати мешканців про наявність евакуаційних пунктів.
На початку липня 2024 року МВС країни запросило у муніципалітетів інформацію про кількість осіб, яких передбачається евакуювати, маршрути евакуації, транспорт, місця розміщення та необхідне фінансування. Зауважується, що після завершення підготовки плану евакуації нову редакцію опису порядку організації мешканців затвердять постановою уряду. Ідею також випробують під час навчань з цивільної оборони на державному рівні.
Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.
Додамо, влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.
Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.
5 червня 2024 року міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.
- У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
- Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
- Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.
Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.
Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.
The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду є Меган Моббс. Меган – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.
На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.
Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.