Макрон: «Ісламський тероризм» зростає в Європі, всі країни під загрозою

Джерело: Reuters

Європа спостерігає зростання “ісламського тероризму”, і всі держави опинилися під загрозою, заявив президент Франції Емманюель Макрон 17 жовтня під час візиту до Албанії після вбивства прихильниками терористів вчителя у Франції та двох футбольних уболівальників у Бельгії.

Макрон виступив через день після того, як нападник, що назвав себе членом “Ісламської держави”, взяв на себе відповідальність за убивство двох шведських уболівальників у Брюсселі.

У Парижі антитерористична прокуратура Франції заявила, що чоловік, який смертельно поранив шкільного вчителя та поранив ще трьох осіб у північному місті Аррас 13 жовтня, присягнув на вірність Ісламській державі.

Ми знову побачили це вчора в Брюсселі. Усі європейські держави вразливі, і справді спостерігається відродження ісламістського тероризму, – зазначив Макрон після переговорів з прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою. – Тут ми знову висловлюємо нашу солідарність з нашими бельгійськими друзями.

Він додав, що найближчими днями або тижнями має відвідати Ізраїль, який перебуває у стані війни з ісламістським угрупованням ХАМАС, оскільки бойовики прорвали прикордонний паркан із сектором Гази та вбили 1300 осіб, переважно цивільних, під час нападу на прилеглі ізраїльські громади.

У середу, 11 березня, радник президента ОАЕ Анвар Гаргаш заявив, що іранські заяви про удари виключно по військових об’єктах США є дезінформацією, оскільки реальні атаки спрямовані проти цивільної інфраструктури Еміратів.

Суд в Каліфорнії ухвалив рішення у справі про виселення Міккі Рурка з орендованого житла в Лос-Анджелесі.

Російський “Газпром” заявляє про регулярні удари ЗСУ по інфраструктурі газопроводів “Турецький потік” і “Блакитний потік”, які качають газ до Туреччини та країн Південно-Східної Європи.

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном може завершитися “найближчим часом”, оскільки у країні “майже не залишилося цілей для ударів”.

У 2025 році в Україні майже зрівнялася кількість працюючих громадян і пенсіонерів. Це створює значне навантаження на державний бюджет і систему соціальної підтримки. Тому Уряд планує реформувати ринок праці та пенсійну систему, щоб адаптувати економіку до нових демографічних та соціальних реалій.