Макрон прагне домінувати в ЄС у ролі лідера — ЗМІ
Джерело: The Telegraph
Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
За даними видання, Макрон веде боротьбу за першість поряд німецьким канцлером Олафом Шольцем, якого вважають більш обережним.
Коментарі президента щодо можливості відправки європейських військ в Україну на паризькому саміті у лютому стали несподіваним кроком для Макрона, який раніше підкреслював важливість дипломатичних зв’язків з Росією та відповідного підходу до вирішення конфлікту.
The Telegraph провів співбесіди з численними джерелами в Єлисейському палаці та Бундестазі, щоб розкрити причини цих різких змін у позиції.
Згідно з виданням, Німеччина неодноразово натякала на те, що Франція не є єдиною ключовою військовою державою Євросоюзу. Коли Шольц закликав європейських союзників активізувати поставки важливої зброї для України — це викликало занепокоєння в Франції.
Макрон згадав початкову пропозицію Німеччини щодо касок для України, наголосивши на пожертвуваннях Франції у вигляді ракет Scalp і закликав Шольца наслідувати приклад Франції з ракетами Taurus.
- Президент Франції Емманюель Макрон повторив власну заяву стосовно можливого направлення західних сухопутних військ в Україну.
- Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”.
- Також він 5 березня він заявив, що союзникам України час активізуватися й “не бути боягузами”. Говорячи про вторгнення Росії в Україну, Макрон заявив, що Франція та Чехія “добре усвідомлюють, що війна знову на нашій землі [в Європі], що деякі держави, які стали нестримними, щодня поширюють свою загрозу нападу на нас ще більше, і що нам доведеться жити відповідно до історії та мужності, якої вона вимагає”.
- Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Про позицію Макрона повідомив представник комуністичної партії Фаб’єн Руссель, який був присутнім на зустрічі президента Франції з парламентськими партіями. За словами Русселя, Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон повідомив про спільне усвідомлення європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки.
- Інженер-генерал з озброєння та голова Фонду підтримки України Жан-Франсуа Док під час зустрічі української та французької делегацій у Києві заявив, що Франція збільшить постачання боєприпасів до України у 2024 році.
- Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив, що країна замовить 100 безпілотників у компанії Delair для України.
- Німеччина, Франція та Польща 15 березня пообіцяли закупити більше зброї для України та збільшити виробництво військового обладнання разом з українськими партнерами.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гара Стере з главою РФ Володимиром Путіним, пояснивши, що такі контакти мають бути узгоджені з європейськими партнерами.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.