Макрон прагне домінувати в ЄС у ролі лідера — ЗМІ

Джерело: The Telegraph

Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.

За даними видання, Макрон веде боротьбу за першість поряд німецьким канцлером Олафом Шольцем, якого вважають більш обережним.

Коментарі президента щодо можливості відправки європейських військ в Україну на паризькому саміті у лютому стали несподіваним кроком для Макрона, який раніше підкреслював важливість дипломатичних зв’язків з Росією та відповідного підходу до вирішення конфлікту.

The Telegraph провів співбесіди з численними джерелами в Єлисейському палаці та Бундестазі, щоб розкрити причини цих різких змін у позиції.

Згідно з виданням, Німеччина неодноразово натякала на те, що Франція не є єдиною ключовою військовою державою Євросоюзу. Коли Шольц закликав європейських союзників активізувати поставки важливої ​​зброї для України — це викликало занепокоєння в Франції.

Макрон згадав початкову пропозицію Німеччини щодо касок для України, наголосивши на пожертвуваннях Франції у вигляді ракет Scalp і закликав Шольца наслідувати приклад Франції з ракетами Taurus.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.