Макрон прагне домінувати в ЄС у ролі лідера — ЗМІ

Джерело: The Telegraph

Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним як ключовий лідер в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.

За даними видання, Макрон веде боротьбу за першість поряд німецьким канцлером Олафом Шольцем, якого вважають більш обережним.

Коментарі президента щодо можливості відправки європейських військ в Україну на паризькому саміті у лютому стали несподіваним кроком для Макрона, який раніше підкреслював важливість дипломатичних зв’язків з Росією та відповідного підходу до вирішення конфлікту.

The Telegraph провів співбесіди з численними джерелами в Єлисейському палаці та Бундестазі, щоб розкрити причини цих різких змін у позиції.

Згідно з виданням, Німеччина неодноразово натякала на те, що Франція не є єдиною ключовою військовою державою Євросоюзу. Коли Шольц закликав європейських союзників активізувати поставки важливої ​​зброї для України — це викликало занепокоєння в Франції.

Макрон згадав початкову пропозицію Німеччини щодо касок для України, наголосивши на пожертвуваннях Франції у вигляді ракет Scalp і закликав Шольца наслідувати приклад Франції з ракетами Taurus.

Європейський Союз готує новий масштабний пакет санкцій проти Росії. До списку можуть додати ще 1600 осіб і компаній, пов’язаних із російським військово-промисловим комплексом.

Підрозділи Сил оборони України 1 вересня та в ніч на 2 вересня уразили низку військових цілей російських військ. Зокрема підтверджено знищення вертольота Ка-27 у Краснодарському краї та ворожого винищувача МіГ-29 у Ростовській області.

Росія пообіцяла відповісти на санкції Німеччини, запроваджені після невдалої атаки безпілотника на аеропорт. Про це речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила агентству dpa у Москві ввечері у вівторок.

Пожежа на польському заводі WB Electronics, котрий виробляє дрони для української та польської армій, могла бути диверсією.

У Києві готують місця для тимчасового переселення на випадок зимових блекаутів. До списків внесли більш як 200 тисяч киян. Згоду на таке переміщення вже дали дві тисячі осіб.