Макрон: США та Німеччина – головні противники вступу України до НАТО
Джерело: DPA
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що США та Німеччина нині є основними противниками вступу України до НАТО.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні Макрон зазначив, що ці країни демонструють “сильну опозицію” стосовно запрошення Україні приєднатися до Альянсу.
Макрон акцентував, що рішення про запрошення України до НАТО прийматиметься союзниками спільно. Він також нагадав про минулорічний саміт у Вільнюсі, де Києву відмовили у вступі до НАТО, що викликало розчарування українців.
Українці були досить розчаровані, коли зрозуміли, що двері до НАТО були відчинені, але не настільки широко. І я думаю, що сценарій для Вашингтонського саміту буде схожим, – зазначив глава Франції.
Зауважимо, союзники НАТО погодилися виділити Україні військову допомогу обсягом 40 мільярдів євро у 2025 році. Західноєвропейський дипломат повідомив, що лідери країн Альянсу підпишуть це зобов’язання наступного тижня, під час саміту у Вашингтоні.
Раніше газета The Guardian оприлюднила відкритий лист експертів з низки університетів різних країн Європи та Америки із закликом не приймати Україну до НАТО.
Ще у 2023 році президент США Джо Байден зауважив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Одначе, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
- Новообраний уряд Великої Британії продовжить політику підтримки Україну у війні проти РФ. 6 липня прем’єр-міністр країни Кір Стармер повідомив, що він уже сказав про це у телефонній розмові президентові Володимиру Зеленському та підтвердить позицію спільно з союзниками по НАТО на саміті Альянсу у Вашингтоні 9–11 липня.
- На саміті у Вашингтоні НАТО планує зміцнити співпрацю з Південною Кореєю, зокрема щодо України.
- На саміті НАТО країни-учасниці планують зобов’язатись збільшити виробництво зброї та зробити боєприпаси стандартними (для їх сумісності на полі бою).
- На саміті НАТО країни Північноатлантичного альянсу представлять план зміцнення ВПК.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.