Макрон: США та Німеччина – головні противники вступу України до НАТО
Джерело: DPA
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що США та Німеччина нині є основними противниками вступу України до НАТО.
Напередодні саміту НАТО у Вашингтоні Макрон зазначив, що ці країни демонструють “сильну опозицію” стосовно запрошення Україні приєднатися до Альянсу.
Макрон акцентував, що рішення про запрошення України до НАТО прийматиметься союзниками спільно. Він також нагадав про минулорічний саміт у Вільнюсі, де Києву відмовили у вступі до НАТО, що викликало розчарування українців.
Українці були досить розчаровані, коли зрозуміли, що двері до НАТО були відчинені, але не настільки широко. І я думаю, що сценарій для Вашингтонського саміту буде схожим, – зазначив глава Франції.
Зауважимо, союзники НАТО погодилися виділити Україні військову допомогу обсягом 40 мільярдів євро у 2025 році. Західноєвропейський дипломат повідомив, що лідери країн Альянсу підпишуть це зобов’язання наступного тижня, під час саміту у Вашингтоні.
Раніше газета The Guardian оприлюднила відкритий лист експертів з низки університетів різних країн Європи та Америки із закликом не приймати Україну до НАТО.
Ще у 2023 році президент США Джо Байден зауважив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Одначе, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
- Новообраний уряд Великої Британії продовжить політику підтримки Україну у війні проти РФ. 6 липня прем’єр-міністр країни Кір Стармер повідомив, що він уже сказав про це у телефонній розмові президентові Володимиру Зеленському та підтвердить позицію спільно з союзниками по НАТО на саміті Альянсу у Вашингтоні 9–11 липня.
- На саміті у Вашингтоні НАТО планує зміцнити співпрацю з Південною Кореєю, зокрема щодо України.
- На саміті НАТО країни-учасниці планують зобов’язатись збільшити виробництво зброї та зробити боєприпаси стандартними (для їх сумісності на полі бою).
- На саміті НАТО країни Північноатлантичного альянсу представлять план зміцнення ВПК.
Удари українських дронів по нафтових об’єктах у Росії на п’ятий рік розв’язаної Володимиром Путіним повномасштабної війни призвели до падіння переробки до найнижчого рівня майже за весь період його правління. У липні вона становила 3,6 млн барелів на добу, що є мінімумом з травня 2002 року.
3 серпня внаслідок російського удару по автозаправній станції у Широківській громаді, що на Дніпропетровщині, загинули троє осіб.
Суд призначив по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна ще десятьом бойовикам, котрі воювали проти України у складі збройних формувань Росії.
3 серпня безпілотники атакували Краснодарський край РФ. Один зі збитих БпЛА упав на пляж в Архипо-Осипівці під Геленджиком. Російська влада заявила про шістьох загиблих внаслідок падіння уламків.
У Білорусі вже до кінця року планують сформувати два батальйони з артилерією та ППО поблизу українського кордону. Можливі загрози оцінив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко.