Міндовкілля: Для адаптації Миколаївщини до змін клімату потрібно сім років та € 150 млн
Джерело: пресслужба Міндовкілля
Експерти проєкту APENA 3 спільно з Міндовкіллям презентували проєкт Стратегії адаптації до зміни клімату для Миколаївської області. Так, для регіону визначили 172 заходи та розрахували понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації.
Заступниця міністра Вікторія Киреєва наголосила на важливості відбудови найбільш постраждалих від війни областей, таких як Миколаївщина з урахуванням адаптаційних заходів та зміни клімату.
Дані дослідження свідчать:
- Температури, які ми фіксуємо зараз, востаннє спостерігалися 125 тисяч років тому. А минулий рік, ймовірно, був найтеплішим за останні 10 тисяч років.
- Україна потрапила до регіонів нашої планети, де зміна клімату відчувається найгостріше.
- Миколаївщина є одним із регіонів, які найбільше потерпають від кліматичних змін – посух, росту максимальної температури.
Експерти розробили сценарії до кінця 21 сторіччя – від оптимістичних до зовсім сумних. Для формування цих результатів розглядалося 32 чинники – середні температури, хвилі холоду, морози, сніг, зливи, дощ, екстремальна спека тощо. Усі показники розглядались для трьох періодів – до 2021-2040, 2041-2060 і 2060-2100 року.
Зазначається, що найперспективнішим сектором для Миколаївщини нарівні з рослинництвом є рекреація, подорожі і туризм.
Також Стратегія містить опис горизонтальних та секторальних заходів стійкості та витрат на адаптацію. План заходів та витрат сформований на сім років. Зауважується, що для Миколаївщини визначені 172 заходи і розраховані понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації. Водночас витрати можуть переглядати і коригувати.
Серед заходів, на яких потрібно зосередитися:
- підтримка регіонів і ОТГ
- залучення їх до участі в ініціативах, спрямованих на підготовку та адаптацію до зміни клімату
- інтеграція секторальних заходів в єдину систему,
- розвиток систем раннього оповіщення про погодні явища
- створення систем моніторингу
- створення спеціальних відділів та структур
- допомога науковим установам.
Проєкт Стратегії передадуть регіональній робочій групі для опрацювання, після чого розпочнеться громадське обговорення. Своєю чергою, експерти напрацюють плани впровадження заходів адаптації.
- Збройна агресія РФ спричинила 150 млн додаткових викидів парникових газів – Міндовкілля.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України показали, як виглядає дно Каховського водосховища після підриву російськими окупантами дамби.
- Внаслідок підриву російськими окупантами дамби Каховської гідроелектростанції фактично знищено всю рибу у водосховищі. Загалом втрачено щонайменше 11 388,3 тонни риби.
- Кабінет міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали російські окупанти.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 1 серпня. Від початку цієї доби відбулося 130 бойових зіткнень.
Увечері 1 серпня російські війська атакували Київський район Харкова ударним безпілотником “Молнія”. Вибух стався близько 20:45.
Президент США Дональд Трамп повідомив, що отримав дані втрат Росії у війні проти України, які досягли 122 500 солдатів із початку року. Водночас за його словами, Україна втратила близько 8 тисяч військових за той же період.
Росіяни атакували залізничний вокзал у Сумах двома безпілотниками. Пошкоджено потяг, пасажири залишилися неушкодженими.
За даними OSINT-проєкту DeepState, російська армія просунулася у Часовому Яру, Торецьку, Зеленому Гаю, поблизу Олексіївки та Андріївки-Клевцевого Донецької області.