Міндовкілля: Для адаптації Миколаївщини до змін клімату потрібно сім років та € 150 млн
Джерело: пресслужба Міндовкілля
Експерти проєкту APENA 3 спільно з Міндовкіллям презентували проєкт Стратегії адаптації до зміни клімату для Миколаївської області. Так, для регіону визначили 172 заходи та розрахували понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації.
Заступниця міністра Вікторія Киреєва наголосила на важливості відбудови найбільш постраждалих від війни областей, таких як Миколаївщина з урахуванням адаптаційних заходів та зміни клімату.
Дані дослідження свідчать:
- Температури, які ми фіксуємо зараз, востаннє спостерігалися 125 тисяч років тому. А минулий рік, ймовірно, був найтеплішим за останні 10 тисяч років.
- Україна потрапила до регіонів нашої планети, де зміна клімату відчувається найгостріше.
- Миколаївщина є одним із регіонів, які найбільше потерпають від кліматичних змін – посух, росту максимальної температури.
Експерти розробили сценарії до кінця 21 сторіччя – від оптимістичних до зовсім сумних. Для формування цих результатів розглядалося 32 чинники – середні температури, хвилі холоду, морози, сніг, зливи, дощ, екстремальна спека тощо. Усі показники розглядались для трьох періодів – до 2021-2040, 2041-2060 і 2060-2100 року.
Зазначається, що найперспективнішим сектором для Миколаївщини нарівні з рослинництвом є рекреація, подорожі і туризм.
Також Стратегія містить опис горизонтальних та секторальних заходів стійкості та витрат на адаптацію. План заходів та витрат сформований на сім років. Зауважується, що для Миколаївщини визначені 172 заходи і розраховані понад 150 мільйонів євро витрат на впровадження заходів адаптації. Водночас витрати можуть переглядати і коригувати.
Серед заходів, на яких потрібно зосередитися:
- підтримка регіонів і ОТГ
- залучення їх до участі в ініціативах, спрямованих на підготовку та адаптацію до зміни клімату
- інтеграція секторальних заходів в єдину систему,
- розвиток систем раннього оповіщення про погодні явища
- створення систем моніторингу
- створення спеціальних відділів та структур
- допомога науковим установам.
Проєкт Стратегії передадуть регіональній робочій групі для опрацювання, після чого розпочнеться громадське обговорення. Своєю чергою, експерти напрацюють плани впровадження заходів адаптації.
- Збройна агресія РФ спричинила 150 млн додаткових викидів парникових газів – Міндовкілля.
- Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомив, що збитки довкіллю Причорноморського регіону становлять майже 305 млрд гривень.
- У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України показали, як виглядає дно Каховського водосховища після підриву російськими окупантами дамби.
- Внаслідок підриву російськими окупантами дамби Каховської гідроелектростанції фактично знищено всю рибу у водосховищі. Загалом втрачено щонайменше 11 388,3 тонни риби.
- Кабінет міністрів України затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали російські окупанти.
Глава РФ Володимир Путін постає перед обмеженим часом для укладання мирної угоди в Україні, оскільки Кремль намагається скоротити бюджетний розрив для фінансування війни.
Протягом січня російські війська окупували 245 кв км української території, що майже вдвічі менше, ніж у грудні чи листопаді минулого року, повідомили аналітики DeepState.
Внаслідок російського удару по автобусу із шахтарями на Дніпропетровщині загинули 16 осіб, повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Ввечері 1 лютого російський дрон атакував автобус одного із підприємств у Павлоградському районі, повідомили у ДСНС.
Лише за січень Росія випустила проти України більше 6000 ударних дронів, близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Практично все це, зазначив президент Володимир Зеленський, було проти енергетики, залізниці, інфраструктури.