Міноборони кодифікувало евакуаційну бронемашину WZT-3
Джерело: Міноборони
Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони ремонтно-евакуаційну бронемашину WZT-3.
Зауважується, що машина призначена для евакуації важкої бронетехніки з поля бою та її ремонту у польових умовах.
БРЕМ WZT-3 виготовили на базі танку Т-72, замість башти встановили потужний кран, лебідку, електрозварювальний апарат та інше устаткування для ремонту, – мовиться у повідомленні.
До того ж БРЕМ може здійснювати розгородження, проводити земляні роботи з облаштування позицій. З озброєння WZT-3 має два кулемети 12,7 та 7,62 мм, системи стеження.
Додамо, раніше відомство кодифікувало і допустило до експлуатації універсальний безпілотний багатоцільовий транспортер переднього краю BoarTAC українського виробництва, котрий за ходовими характеристиками має високу прохідність і тяглову силу.
Раніше відомство допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.
Загалом з початку 2024 року Міноборони України допустило до експлуатації вже понад 40 зразків безпілотників українського виробництва та понад 20 наземних роботів.
Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки Президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.
Також повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, здатних транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.
Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.
Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.
Довідка. Як повідомляло Головне управління забезпечення супроводу життєвого циклу озброєння та військової техніки, процедура кодифікації, допуску до експлуатації для нового зразка озброєння і військової техніки (ОВТ) спрощена до 10 днів.
Кодифікований та внесений до штатно-табельного розкладу військових частин зразок ОВТ вітчизняного виробництва дозволено закуповувати за кошти державного бюджету і використовувати у ЗСУ.
- Міноборони розпочало випробування спеціальних модульних бронежилетів для потреб Військово-морських сил та інженерних військ ЗСУ.
- У Міністерстві оборони України почали тестування тканин для антитепловізійної накидки (пончо), яка має маскувати військових та техніку від ворога.
- Міністерство оборони України затвердило другий зразок бронежилета для жінок-військовослужбовиць.
- Міністерство оборони України затвердило зразок-еталон літнього польового костюма для жінок-військовослужбовиць ЗСУ. Відтепер жіночу літню польову форму офіційно поставлено на забезпечення.
У січні 2026 року росіяни випустили по Україні 91 балістичну ракету — найбільший місячний показник за час повномасштабної війни. На тлі посилення ворожих атак, Міноборони працює над прискоренням постачання ракет для комплексів MIM-104 Patriot із європейських складів.
Суд визнав винним у держзраді 35-річного киянина, засудивши до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Чоловік добровільно допомагав російському ФСБ коригувати удари по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та військових.
16 лютого президент Володимир Зеленський доручив керівництву Повітряних сил, Міноборони та “Укренерго” протягом дня підготувати додаткові заходи захисту на тлі даних розвідки стосовно підготовки нового масованого обстрілу з боку РФ.
Сили оборони України у ніч на 16 лютого уразили райони зосередження живої сили російськиї армії, вузол зв’язку та пункт управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Інформація про втрати противника та масштаби завданих збитків нині уточнюється.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що протягом останніх двох місяців Росія втрачала на фронті більше військових, ніж ніж могла компенсувати новими контрактниками. Про це він повідомив на полях Мюнхенської конференції з безпеки, посилаючись на інформацію української сторони.