Міноборони заплатило 650 млн гривень за неякісні безпілотники – розслідування Bihus.info
Джерело: Bihus.info
Журналісти Bihus.info опублікували результати розслідування щодо закупівлі Міністерством оборони України безпілотників сумнівної якості. За них оборонне відомство заплатило 650 000 000 гривень.
Згідно з даними розслідування, у грудні 2022 року Міноборони України підписало контракт з ТОВ “Українська авіаційна система” – однією з власниць якої є дружина нардепа VIII скликання Борислава Розенблата – на закупівлю 55 безпілотників “HAWK”. Загальна сума контракту – 807 000 000 гривень.
За умовами угоди, Міноборони виплатило компанії аванс у сумі 650 000 000 гривень. Натомість компанія пообіцяла до 15 серпня 2023 року передати Міноборони всі 55 БпЛА.
Однак, як з’ясували журналісти, станом на 15 серпня 2023 року компанія передала відомству лише один безпілотник.
За місяць до 15 серпня компанія провела навчання для пілотів БпЛА. Журналісти поспілкувались з пілотами, які брали участь у цих навчаннях і вони розповіли, що низка спроб запустити БпЛА виявились невдалими. Нормально запустити дрон вдалось лише наприкінці навчання.
Зазначається, що на навчаннях особисто був присутнім і Борислав Розенблат, який на скарги пілотів відповів, що це нормально, оскільки їм видали учбові борти. Він також запевнив, що до завершення навчань та передачі БпЛА Міноборони всі несправності будуть виправлені.
Проте за день до 15 серпня з’ясувалось, що компанія виготовила лише 4 з 55 безпілотників. Під час тестового польоту перший БпЛА злетів, та згодом втратив зображення. Розенблат припустив, що це – через перегрів безпілотника.
Вже під час другого тестового польоту дрон злетів, однак не зміг приземлитись, а під час польоту у нього відламались крила та виникла тріщина на носі. Борислав Розенблат наголосив, що це нібито “особливості моделі”.
Комісія Міноборони відмовилась приймати перший БпЛА. Другий та четвертий представлені комплекси зовсім не злетіли.
Злетіти та впоратись із завданням зміг лише третій представлений БпЛА.
БпЛА “HAWK” розроблено у кооперації з іноземними партнерами. Здебільшого для його виготовлення потрібні іноземні деталі. ЗСУ отримали допуск до експлуатації “HAWK” у 2017 році.
Та вже тоді, попри висновки про успішне проходження випробувань, була інформація, що з дев’яти спроб запуску вдалими були лише сім: двічі такий самий безпілотник, представлений молдовськими партнерами ТОВ “Українська авіаційна система” Drone-Tech SRL падав через особливість конструкції.
Проте тоді Міноборони все ж підписало контракт з ТОВ “Українська авіаційна система”.
Перші два екземпляри були виготовлені через рік. Тоді їх вартість становила близько 6 000 000 гривень. Влітку 2019 року Міноборони замовило у компанії ще сім таких комплексів за такою ж ціною.
Однак через проблеми із комплектуючими, їх заміну та проведення нових випробувань, виконання контракту розтягнулось у часі – терміни поставки спливли.
Тоді Міноборони звернулось до суду з вимогою компенсації у 10 000 000 гривень через зрив угоди. Компанія, своєю чергою, також подалась до суду вимагаючи переглянути ціну за БпЛА, оскільки після заміни комплектуючих безпілотник коштував значно дорожче.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення РФ, ТОВ “Українська авіаційна система” передало ЗСУ БпЛА, які були у них на складі декілька років. Тоді в Міноборони заявили, що військові не скаржились на якість цих безпілотників.
Новий контракт на виготовлення БпЛА у Міноборони пояснили замовленням від Генштабу. Однак станом на грудень 2022 року вартість безпілотника зросла до понад 12 000 000 гривень.
Експартнер Розенблата Костянтин Пожидаєв, який відповідав за технічні вимоги контракту, повідомив журналістам, що така ціна БпЛА включає зокрема вартість подарованих ЗСУ безпілотників на початку повномасштабного вторгнення та 30% “інтересу” департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння і військової техніки Міноборони.
Таку додаткову угоду до старого контракту Розенблат начебто пропонував підписати Пожидаєву, однак той відмовився через великі ризики оборудки.
Проте у контракті стоять підписи і печатки саме Пожидаєва. Він запевняє, що вони підроблені, а на час підписання його навіть не було в Україні.
Він пояснив, це зробив його партнер Борислав Розенблат для отримання цього контракту з Міноборони. Після цього він звільнив Пожидаєва з посади директора і той втратив контроль над компанією, а Розенблат – контроль над виробництвом.
Пожидаєв, який переглянув відео з випробувань нових “HAWK”, заявив, що вони не мають нічого спільного із тими, що підприємство виробляло раніше.
У Міноборони повідомили, що у новому контракті з виробником йшлося про той самий “HAWK”, що й раніше, але із покращеними характеристиками: зі збільшеними дальністю, часом польоту та камерою.
Олександр Лієв, ексочільник Департаменту, який і підписував контракт із ТОВ “Українська авіаційна система”, у коментарі заявив, що був впевнений у тому, що купує ті самі “HAWK”, що й у попередній партії, а всі відповідні служби до моменту підписання перевірили юридичну, фінансову та технічну складові контракту.
У серпні Розенблат запевняв, що найближчим часом компанія може здати тридцять комплексів, ще кількадесят – за пару місяців. Міноборони зголосилось перенести терміни здачі комплексів на жовтень.
Однак виконання контракту під загрозою через арешт рахунків ТОВ “Українська авіаційна система” у кримінальній справі, яку розслідує ДБР. Правоохоронці припускають, що керівництво компанії змовилось із Міноборони з метою заволодіння коштами через укладання контракту за завищеними цінами.
- У зв’язку з появою в окремих засобах масової інформації маніпулятивних та неправдивих тверджень щодо начебто підміни зимової форми літньою, Міністерство оборони України розпочало підготовку судових позовів до ЗМІ та осіб, які навмисно поширюють неправдиві відомості.
Обраний президент США у своїй передвиборчій кампанії обіцяв швидко покласти край російсько-українській війні. Responsible Statecraft припускає, що може розглянути нестандартні підходи, а саме використання арктичних питань для переговорів із Росією.
Під час виступу з нагоди Дня дипломата Президент України наголосив на ключових завданнях для української дипломатії у наступному році, зокрема, на досягненні справедливого миру та подальшому зміцненні міжнародної підтримки України.
Президент Володимир Зеленський нагадав, що українська енергетика вже третій рік є мішенню для Росії. І щоразу працівники галузі роблять усе можливе, щоб повернути світло в міста й села.
Під час американського туру об’єднання “Культурний десант” британський музикант Стінг заспівав свій хіт “Shape of My Heart” у дуеті з українським бандуристом Тарасом Столяром.
22 грудня Україна традиційно вшановує працівників енергетичної галузі, які забезпечують стабільне енергопостачання та відновлення інфраструктури в умовах війни. На сьогодні енергетикам доводиться працювати під постійними обстрілами та відновлювати енергетику в будь-яку погоду.