Мін’юст впроваджує Реєстр з даними депортованих дітей

Джерело: пресслужба Мін’юсту

Міністерство юстиції сформував Реєстр відомостей щодо незаконно депортованих Росією українських дітей. Технічне створення Реєстру вже завершене. Наразі здійснюється формування та подання перших особових справ.

Одним із ключових інструментів, покликаного забезпечити системний підхід до збору, узагальнення та обробки інформації про дітей, незаконно вивезених до РФ, стало створення та впровадження Реєстру відомостей щодо депортованих або примусово переміщених дітей.

Про це під час дев’ятого засідання Робочої групи пункту 4 української Формули миру заявила заступниця міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмила Сугак. Серед учасників — делегації Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Моніторингової місії ООН з прав людини, Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Представництва Європейського Союзу в Україні, а також представники українських органів влади та громадянського суспільства.

Наше головне завдання як держави — встановити особу кожної дитини, яку було незаконно депортовано державою-агресором. Реєстр — це частина нашої системної відповіді на спробу позбавити Україну її майбутнього. Ми формуємо верифіковану базу даних, яка дозволяє працювати з кожним випадком і наближати момент повернення дітей додому, — пояснила Сігак.

У пресслужбі наголосили, що реєстр дозволяє збирати структуровану інформацію про депортованих та примусово переміщених дітей, зокрема формувати особові справи на основі даних від державних органів, місцевої влади, громадян, громадських та міжнародних організацій.

Нині технічне створення Реєстру вже завершене. Тож наразі здійснюється формування та подання перших особових справ, які найближчим часом розглядатиме спеціальна міжвідомча комісія.

Заступниця міністра також закликала міжнародну спільноту посилити зусилля з повернення дітей і фіксації фактів їхньої примусової депортації. Зокрема — надавати інформацію про депортованих або усиновлених за кордоном дітей, вимагати від Росії розкриття місць їхнього перебування, підтримувати правові механізми повернення та сприяти технічному вдосконаленню Реєстру.

Додамо, у Монреалі відбулася Міністерська конференція з людського виміру Формули миру. Її учасники ухвалили спільне комюніке, яке включає зобов’язання повернути всіх полонених і депортованих українців.

Учасники конференції погодилися посилити співпрацю України з партнерами та міжнародними організаціями, щоб розв’язати гуманітарні питання та забезпечити дотримання Женевських конвенцій.

Один із найважливіших пунктів – пошук довірених країн-посередників для переговорів із РФ щодо повернення українців додому. Також із допомогою посередників запропоновано створити механізми, які дадуть українцям у Росії змогу отримувати консульські послуги.

Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі назвала країни, що взяли на себе конкретні зобов’язання щодо повернення в Україну депортованих дітей і полонених. Згідно з офіційними даними, за час повномасштабної війни росіяни насильно вивезли з України близько 20 тисяч дітей. Наразі точна кількість депортованих українських дітей невідома.

Раніше британська розвідка повідомила, що станом на сьогодні щонайменше 11 000 українських дітей утримуються у 43 так званих “таборах перевиховання” по всій Росії за тисячі км від дому.

Нещодавно глава Української держави поінформував, що лише документально Україна може підтвердити депортацію 20 тисяч українських дітей, водночас додав, що цифри можуть бути більшими.

Станом на 24 листопада 2023 року до Росії депортовано або примусово переміщено на ТОТ України понад 19,5 тисячі українських дітей.  Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець зазначив, що росіяни продовжують депортувати “все нові й нові групи” дітей з України.

Читайте також: В РФ створили систему «перевиховання» незаконно депортованих українських дітей

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.